Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Виступ Святішого Патріарха Кирила на засіданні Вищої Церковної Ради 17 червня 2014 року

Виступ Святішого Патріарха Кирила на засіданні Вищої Церковної Ради 17 червня 2014 року
Версія для друку
17 червня 2014 р. 18:08

17 червня 2014 року в Храмі Христа Спасителя в Москві відбулося чергове засідання Вищої Церковної Ради Руської Православної Церкви. Звертаючись до учасників засідання, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, зокрема, сказав:

Сьогодні на порядку денному — затвердження проекту Положення про церковне ліцензування та акредитацію освітніх організацій за програмами фахівців у галузі катехізичної, місіонерської, молодіжної та соціальної діяльності. Цей документ — ще один крок до розвитку всіх цих родів діяльності, насамперед на парафіяльному рівні. Я звертаю увагу на те, що фахівців у зазначених сферах нам потрібно сьогодні більше, ніж священнослужителів. Адже катехізатор, місіонер, молодіжний і соціальний працівник повинні з часом з'явитися на кожній парафії. Більше того, парафія, яка їх позбавлена, навіть за жертовного служіння священика не зможе розвиватися. От чому перед нами сьогодні стоїть дуже відповідальне завдання.

Останніми роками ми проводимо системну роботу, що стосується організації парафіяльного життя. Є певні результати, але потрібно ще багато зробити. Парафії мають бути сильними не тільки завдяки діяльності священнослужителів — навіть яскравих і харизматичних, — але насамперед завдяки розвиненій системній роботі у всіх тих галузях, щодо яких Церква проявляє особливу турботу і які Церква пов'язує з духовним благополуччям народу, зі спасінням людей. А така робота сьогодні є немислимою без мирян, які були б фахівцями в тих галузях, про які я щойно сказав.

Парафія — невід'ємна частина життя будь-якої православної віруючої людини. Але парафія також — це ворота, через які до Церкви входять люди невіруючі; і для багатьох наших невоцерковлених співвітчизників парафія — це дзеркало Церкви в цілому. В яку атмосферу людина потрапляє на парафії, чи знайде вона на парафії життя, радість, активність, чи, навпаки, зустріне хаос, недружелюбність, відчуженість, — багато в чому залежить і її сприйняття Церкви. Наприклад, невіруюча людина почула виступ пастиря або архіпастиря по телевізору, свідчення про істину й слова євангельської любові, повірила цим словам і кинулася до поблизької парафії, — а там бачить лицемірство, непривітність, грубість, що є абсолютно неприпустимим.

Нещодавно мені розповіли про випадок в одній із московських парафій. Там відбувалася архієрейська Літургія на честь престольного свята за великого скупчення народу. І от кілька шановних немолодих людей, що стояли в притворі, раптом абсолютно несподівано почули грубості з боку працівників храму і місцевих завсідників-парафіян. Вони не дочекалися ні проповіді, ні закінчення Літургії — розвернулися й пішли. Ті, хто грубістю своєю відштовхують тих, хто прийшов до храму, завдають шкоди більше, ніж приносять користі всі наші з вами зусилля з організації парафіяльного життя.

От якщо у нас так справа розвиватиметься, то ми будемо більше втрачати, ніж набувати. Ми не можемо дозволити цим людям руйнувати добрі почуття тих, хто приходить до храму, — можливо, з бажанням стати членом парафії, воцерковитися, долучитися до церковного життя. Парафіяльна «гостинність» давно стало притчею во язицех і предметом для безлічі жартів. А чи замислювалися ми, хто несе відповідальність за духовну долю тих людей, душам яких така «зустріч» і така «гостинність» завдала глибоких ран? Тих, хто відсахнувся від храму — добре, якщо на час, — лише тому, що йому нагрубили, від нього відвернулися, повз нього байдуже пройшли? Вина в подібних випадках лежить не тільки на самих парафіяльних «тітоньках», а й на настоятелі, у якого «не знаходиться часу» на турботу про атмосферу, що панує серед його пастви. Я глибоко переконаний, що у великих парафіях, особливо на свята, серед народу, там, де і виникають конфліктні ситуації, поруч із церковними скринями, мають знаходитися парафіяльні місіонери. Вони повинні зупиняти ці конфлікти негайно. Вони повинні зупиняти тіточок, що розбушувалися. А хто ж ще? Адже священик — у вівтарі і не знає, що відбувається. Ми сьогодні говоритимемо, у тому числі, про підготовку місіонерів, — так от, дуже важливо, щоб місіонер був людиною, яка несе відповідальність за обстановку на парафії. А це означає, що жодна людина не повинна бути вигнаною з парафії невіглаством, грубістю когось із парафіян або неувагою церковнослужителів.

Минули часи, коли до парафіяльної роботі можна було ставитися абияк. Парафіяльна робота — це найвідповідальніша ділянка життя Церкви, я б сказав, це її передова лінія. І підхід до неї має бути принципово іншим, ніж раніше, коли на парафіяльні послухи призначалися випадкові люди без будь-якої освіти і певного роду занять.

Парафіяльною роботою повинні займатися сьогодні люди, що палають вірою, — а такі знайдуться в кожній церковній громаді. Миряни, люди відповідальні та активні, можливо, реалізують свій потенціал в якихось світських професіях, але до того ж палко бажають і Церкві послужити. Практика показує, що якщо віруюча людина зуміла домогтися якихось результатів у своїй світській професії, то й до парафіяльної роботи вона буде ставитися відповідально й серйозно. Той документ, який нам належить прийняти, можливо, не найважливіший для розвитку парафіяльної роботи, але це важлива цеглинка в будову церковної роботи в цій сфері, результат якої залежить від кожного чада нашої Церкви.

Цими словами я й хотів би розпочати нашу роботу, ще раз зазначивши, що підготовка парафіяльних працівників — місіонерів, катехитів, молодіжних та соціальних працівників — є сьогодні найважливішим пріоритетом нашої Церкви, нарівні з реформою богословської освіти. Тому невипадково ми з вами на кожному засіданні Вищої Церковної Ради розглядаємо ці питання, і вважаю, що й нинішнє засідання має допомогти нам зробити важливий крок вперед на цьому доброму шляху.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Виступ Святішого Патріарха Кирила на позачерговому соборному з'їзді Всесвітнього руського народного собору

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня військ національної гвардії Росії

Патріарше вітання настоятельці Покровського Хотькового монастиря ігумені Олімпіаді (Барановій) з 40-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання наміснику Ніколо-Угреського ставропігійного монастиря ігумену Мефодію (Зінковському) з 25-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання єпископу Сергієво-Посадському Кирилу з 25-річчям чернечого постригу

Співчуття Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня працівника культури Росії

Співчуття Блаженнішого Архієпископа Охридського і Македонського Стефана у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Алексію (Турікову), єпископу Раменському

Звернення Святішого Патріарха Кирила з нагоди 25-ї річниці початку агресії НАТО проти Югославії