15 листопада 2014 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил і Святіший Патріарх Сербський Іриней відвідали Руський некрополь у Белграді — місце найбільшого в Європі поховання руських воїнів, загиблих на фронтах Першої світової війни.
Біля некрополя Предстоятелів зустрічали: перший заступник голови Ради Федерації ФЗ РФ О.П. Торшин, міністр культури РФ В.Р. Мединський, керівник Федерального агентства РФ у справах Співдружності Незалежних Держав, співвітчизників, що проживають за кордоном, і міжнародної гуманітарної співпраці (Росспівробітництво) К.І. Косачов, Надзвичайний і Повноважний посол Російської Федерації в Сербії О.В. Чепурін, командувач ВДВ Росії генерал-полковник В.А. Шаманов, режисер М.С. Михалков.
До меморіалу також прибули архієреї та духовенство Сербської Православної Церкви, настоятель подвір'я Руської Православної Церкви в Белграді протоієрей Віталій Тарасьєв, російські десантники, які беруть участь у спільних російсько-сербських тактичних антитерористичних навчаннях SREM-2014, що проходять у Сербії.
Предстоятелі Руської та Сербської Православних Церков поклали квіти до пам'ятника руським воїнам. Була проспівана «Вічна пам'ять».
Святіший Патріарх Кирил прочитав молитву на оновлення храму-каплиці на честь Іверської ікони Божої Матері, що знаходиться на території цвинтаря. Іверська каплиця була побудована в 1931 році емігрантами з Росії в пам'ять про однойменну каплицю біля входу на Червону площу в Москві. В її крипті знаходиться поховання митрополита Антонія (Храповицького).
Потім було звершено заупокійну літію за воїнами, загиблими в роки Першої світової війни.
Після богослужіння Святіший Патріарх Кирил звернувся до присутніх зі словом:
«Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Високі представники російської та сербської державної влади! Дорогі отці, брати й сестри!
Хотів би висловити слова вдячності всім, хто потрудився у справі відновлення та реставрації цього меморіального цвинтаря. Ми знаходимося на особливому місці. Це найбільший у Європі цвинтар, де поховані учасники Великої війни, де поховані генерали, адмірали, офіцери, солдати руської армії, де існує, незважаючи на всі дуже складні обставини ХХ століття, пам'ятник государю імператору Миколаю II, який не залишив в біді сербський народ, але прийняв рішення вступити в тяжку війну. Цар усвідомлював, що Росія не була повною мірою готова до цієї війни. У 1914 році почалися великомасштабні зміни в організації та оснащенні російської армії — те, що ми тепер називаємо словом "модернізація". Цей процес мав бути завершений до 1920 року, і тоді руська армія стала б найсильнішою армією в Європі.
Але саме в 1914 році не з нашої волі починається війна. Сербський народ опинився на межі знищення і повного поневолення. І государ імператор Миколай II приймає доленосне рішення вступити у війну і захистити сербів, усвідомлюючи небезпеку наслідків такого кроку.
Ми знаємо, чим обернулася ця страшна війна для Європи: зникли чотири імперії — Російська, Німецька, Австро-Угорська та Османська. Але, напевно, найбільші втрати понесла Росія. Зробивши найбільший внесок у розгром ворога і втративши найбільше солдатів і офіцерів, вона не була серед країн-переможців, але була змушена схилити главу перед переможеною країною, тому що внаслідок Першої світової війни виникла революція, а потім і громадянська війна. І багато з проблем, з якими сьогодні стикається Росія, своїм корінням ідуть в ту трагедію нашої країни і нашого народу.
Чудово, що настав час, коли не тільки в Сербії, але і в Росії згадують героїв Першої світової великої війни. Цього року в Москві за участю Президента був відкритий чудовий пам'ятник — монумент героям тієї війни.
Вдячний сербський народ прийняв із Росії великий потік біженців, які прийшли в цю країну, йдучи від загибелі своєї власної, і в міру своїх сил віддячив російському народові за пролиту кров і, в тому числі, за героїчне діяння государя імператора Миколая II наприкінці 1915 року, коли змушені бігти сербська армія і біженці опинилися на Адріатичному узбережжі і повинні були скористатися судами союзників для того, щоб вирушити в безпечне місце. Але виявилося, що союзники не бажають і не готові врятувати сербську армію і сербських біженців. Тоді государ імператор Миколай II, який увійшов в історію, як людина тиха і навіть сором'язлива, пред'являє союзникам жорсткий ультиматум, в результаті якого судна були надані і частини сербської армії та біженці були врятовані.
Ми згадуємо всі ці важкі для наших країн події в рік, коли відзначається сторіччя початку тієї війни. І я радий бачити цей оновлений цвинтар. Мені доводилося бувати тут в той час, коли тільки з важким серцем можна було дивитися на пам'ятники нашим героям. А тому з особливим почуттям вдячності я хотів би звернутися до всіх, хто взяв участь у реставрації цього некрополя. Це пам'ятник справжньому героїзму російських воїнів, що життя своє віддали за віру, царя й Вітчизну в роки Першої великої світової війни. Але це і чудовий пам'ятник дружби й братерства сербського та руського народів. Зберігаючи і оновлюючи такі пам'ятники, ми оновлюємо нашу історичну пам'ять, наші почуття один до одного. А тому те, що відбувається сьогодні тут, звернене не тільки в минуле, а й у майбутнє. Хай благословить Господь Росію і Сербію, наші народи, наші Церкви.
Сердечно дякую Вам, Ваша Святосте, Святіший Патріарху Сербський Іринею, за цю можливість разом з Вами сьогодні звершити молитву на цьому історичному місці. На згадку про цю подію я хотів би піднести храму, щойно освяченому, ікону Христа Спасителя. Нехай береже вас усіх Господь!»
Предстоятелі Руської та Сербської Церков вирушили до пам'ятника сербським воїнам Першої світової війни, де також були покладені квіти та проспівана «Вічна пам'ять».
Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі/Служба комунікації ВЗЦЗ