Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в понеділок першої седмиці Великого посту після ранкового богослужіння в Зачатівському монастирі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в понеділок першої седмиці Великого посту після ранкового богослужіння в Зачатівському монастирі
Версія для друку
11 березня 2019 р. 15:20

11 березня 2019 року, у понеділок першої седмиці Великого посту, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил молився за уставним богослужінням у Зачатівському ставропігійному жіночому монастирі м. Москви. Після богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих із словами проповіді.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

У молитві святого Єфрема Сіріна, яку ми багато разів читаємо протягом дня під час Великого посту, кожне прохання має особливий духовний зміст. Навіть послідовність цих прохань не випадкова: «Господи й Владико життя мого, дух неробства ... не дай мені».

Перше, про що ми просимо Господа, — не дати нам дух неробства. Що ж таке неробство? І чому святий Єфрем звернув особливу увагу на цей людський порок? Неробство ніяк не слід змішувати з вільним часом, з тим, що в нашому побуті ми називаємо вихідним днем. Цей день дається нам за заповіддю Божою, щоб мати відпочинок від роботи, яку ми здійснюємо протягом тижня. Протягом цього дня людина відпочиває, а відпочинок — це не неробство. Наш людський організм влаштований так, що без відпочинку він не може працювати довго, в ньому можуть початися небезпечні для здоров'я процеси. Тому невипадково Господь встановив сьомий день як день спокою, відпочинку.

Але неробство є щось інше. Ми говоримо «поле неробства», тобто поле, яке не засіяно. У богослужбових текстах зустрічається словосполучення «дозвільна утроба», тобто утроба що не родить!. Неробство є певною порожнечею, тим, що не виробляє ніякого плоду, тим, що не має ніякого сенсу. Будь-який сенс втрачається там, де неробство. Людина, що перебуває в неробстві, наражається на велику небезпеку, бо її воля не сконцентрована, розум не працює і стає легкою здобиччю різних зовнішніх впливів. Ми знаємо, що більшість проступків людина робить саме тоді, коли вона нічого не робить, коли вона бездіяльна, коли вона порожня. Тому що порожнеча, будучи сама по собі небезпечною для людини, не є станом довговічним. Порожнеча завжди чимось заповнюється. У техніці і фізиці існує таке поняття, як вакуум, тобто повна порожнеча. Але для того щоб створити вакуум, потрібні спеціальні механізми, прилади, машини, потрібні зусилля, бо в природі вакуум не існує. Там, де вакуум, там смерть, там нежиттєздатна середа. Якщо ж ми власними зусиллями або за чиїмось злим навіюванням створюємо порожнечу всередині себе, то робимо найнебезпечнішу гріховну дію, бо ця порожнеча буде зайнята, непомітно для нас, такими силами, які можуть з легкістю взяти над нами владу.

Відомо, що багато пороків виникають від неробства. Зібралися люди, поговорити ні про що, інтересів особливих немає, і, щоб скрасити проводження часу, зловживають алкоголем або творять беззаконня, які нерідко закінчуються злочинами. Робити нічого! Неробство!

У віруючої людини не може бути неробства, не може бути порожнечі за визначенням, бо за кожне пусте слово ми дамо відповідь перед Богом (див. Мф. 12:36), і за нашу порожнечу дамо перед Богом відповідь, як безплідні смоківниці (див. Мк. 11:12-14, 20-21). Для того щоб уникнути цього небезпечного згубного стану, ми маємо бути напоготові. Бути напоготові, до цього закликає нас Господь.

Особливо ми повинні бути напоготові під час Великого посту, який і дається нам для того, щоб ми оцінили свій духовний стан, поміркували про те, хто ми, в якому ми стані, куди направляємо свій шлях, що ми робимо і що ми можемо зробити. Якщо ми ставимо собі такі питання, то вони мають приводити до конкретних дій, до бажання виправити свій життєвий шлях. А якщо людина виправляє свій життєвий шлях, то вона насамперед контролює себе. Тоді ніякого неробства не може бути, бо людина, яка піклується про свій розумовий, моральний, духовний розвиток, буде неодмінно використовувати будь-яку можливість для того, щоб забезпечувати цей розвиток.

Невипадково святі отці особливо наголошують на небезпеці неробства як згубного для людини пороку. У Церкві, особливо у дні Святого и Великого посту, ми маємо можливість, проаналізувавши свій стан, зробити все, що ми можемо зробити, щоб зупинити розвиток небезпечних пороків, серед яких на першому місті — неробство. І хай допоможе нам Господь присвятити дні Святої Чотиридесятниці подоланню наших слабкостей, пороків і гріхів. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патриаршая проповедь в день отдания праздника Богоявления после Литургии в Александро-Невском скиту

Патріарша проповідь у Неділю за Богоявленням після Літургії в Олександро-Невському скиті

Патріарша проповідь у Хрещенський святвечір після Літургії в Олександро-Невському скиті

Патриаршая проповедь в день памяти преподобного Серафима Саровского после Литургии в Александро-Невском скиту

Патриаршая проповедь в Неделю по Рождестве Христовом после Литургии в Александро-Невском скиту

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после великой вечерни в праздник Рождества Христова

Патриаршая проповедь в Рождественский сочельник после Литургии в Храме Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила перед молебнем на новоліття

Патріарша проповідь у Неділю 27-у по П'ятидесятниці після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день пам'яті благовірного князя Олександра Невського після Літургії у Храмі Христа Спасителя