Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в московському храмі на честь ікони Божої Матері «Нев'янучий Цвіт» в Рубльові

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в московському храмі на честь ікони Божої Матері «Нев'янучий Цвіт» в Рубльові
Версія для друку
9 червня 2019 р. 20:47

9 червня 2019 року, в Неділю 7-му після Пасхи, святих отців I Вселенського Собору, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в храмі на честь ікони Божої Матері «Нев'янучий Цвіт» в Рубльові м. Москви. Після закінчення богослужіння Святіший Владика звернувся до віруючих зі словом.

Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Високоповажний отче Михаїле, настоятелю цього святого храму! Всіх вас вітаю зі святом — великим днем для цієї парафії, для всіх, хто вже відвідує цей храм, і тих, кому ще доведеться сюди прийти.

Сьогоднішню неділю відзначено читанням дуже важливого уривка з Євангелія від Іоанна (Ін. 17:1-13), в якому містяться слова, що відображають, на мій погляд, весь сенс Євангелія. Саме тут ми знаходимо найбільшу мудрість, відкриту нам Богом: Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.

Не може бути вічного життя без знання Бога — Бог і життя цими словами зв'язуються воєдино. Той, хто хоче жити ще в цьому, земному житті — не просто як жива істота, а як розумна людина, — повинен обов'язково знати Бога. А вже якщо говорити про життя вічне, то для людей, які заперечують або не знають Бога, його немає. Ці слова здатні зробити величезний переворот у свідомості людини, якщо вона сприйме їх з усією відповідальністю, з розумінням того, що це дійсно Боже Слово: Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.

Вся історія людства — це історія пошуків Бога. Ця історія почалася відразу після гріхопадіння. Люди розуміли: без Бога, без абсолютної істини, з якою необхідно порівнювати життя, нормальне людське буття є неможливим. Пошуки Бога нерідко призводили до різного роду глухих кутів, але навіть помилки свідчили про те, що людство шукає Бога. Його намагалася знаходити і в мертвих бовванах, і в громі та блискавці, і в природних стихіях, але всі ці стихії і ідоли не відповідали людям на їхній пристрасний пошук Божества.

Пошук Бога — це і є пошук істини, яка не залежить від людини, бо все, що залежить від людини, є мінливим. Все це змінюється в залежності від епохи, від культури, від політики, від безлічі інших чинників. Кожен на власному досвіді знає, як він змінюється протягом життя — від дитинства, отроцтва, юності і до старості. Людина постійно змінюється, а тому вона сама не може бути джерелом незмінної істини. Але саме незмінна, вічна істина і є те, без чого люди жити не можуть. Вони повинні співвідносити з цією істиною правила своїх стосунків. Так само і всі закони повинні співвідноситися з Божественною істиною, спиратися на моральну природу людини, закладену в неї Богом.

Ми живемо в епоху, коли відбувається відмова від будь-якої істини. Все піддається сумніву, все є умовним. Моральність, світогляд, погляди на життя, на саму людину, на навколишній світ — все це змінюється в залежності від того чи іншого світоглядного вибору. Мабуть, не може бути нічого небезпечнішого за такий погляд на життя, тому що без константи, без непохитного авторитету, який не спирається на людську мудрість, немислимим є існування ні моральності, ні справедливості, ні всього того, що робить людину людиною.

Все це походить від Бога. Саме тому сказано: життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. Якщо ми зберігаємо знання про Бога, якщо ми зберігаємо віру в Господа Ісуса Христа, то зберігаємо істину, що не від людей, яка не змінюється з плином часу, яка не схильна до політичних і культурних впливів, всіх тих, що здатні до невпізнанності змінити саму людину. Істина, що її дано нам Богом, не підлягає зміні, і ми свідчимо про це і 2000-річним досвідом Церкви — Церкви не тільки новозавітної, але і старозавітної. Спираючись на багатотисячолітній досвід людства, ми свідчимо про те, що істина, що походить від Бога, є незмінною. Саме той, хто на основі цієї істини вибудовує свої відносини з оточуючими, і здатний уникати непоправних помилок і гріха.

Сьогоднішнє євангельське читання відкриває нам велику мудрість Божу в таємниці заховану. Приймаючи цю мудрість, ми знаходимо не тільки точку відліку у своїй власній системі координат, — ми здобуваємо критерій, який допомагає нам визначати, що є добро, а що зло; силу, яка допомагає нам ухилятися від зла і чинити добро. І через цю істину ми знаходимо можливість спасіння, життя вічне, про яке вчить нас Євангеліє від Іоанна.

Запам'ятаймо ці слова — на мій погляд, найважливіші слова Нового Заповіту. Дотримуючись їх, людина здатна реально змінити своє життя, стати краще і, більш того, сприяти тому, щоб життя навколо неї ставало кращим. З надією на всесильну допомогу Божу нехай протікає наше людське життя, в якому ми покликані ухилятися від зла, творити благо і зберігати істину, яку отримали від Самого Господа і Спасителя. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Інші статті

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в Неділю 13-ту після П'ятидесятниці після Літургії в храмі рівноапостольної княгині Ольги в Останкіні м. Москви

Проповедь Святейшего Патриарха Кирилла в день памяти свв. блгвв. кнн. Даниила Московского и Александра Невского после Литургии в Даниловом монастыре

Патріарша проповідь у Неділю 12-ту після П'ятидесятниці після Літургії в храмі вмч. Микити в Старій Басманній Слободі м. Москви

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті святителя Петра після молебню у Високо-Петровському монастирі

Патріарша проповідь у день пам'яті святителя Петра після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

Патріарша проповідь після Літургії у свято Донської ікони Божої Матері в Донському монастирі

Патріарша проповідь після Літургії в храмі Державної ікони Божої Матері в Чертаново м. Москви

Патріарша проповідь після Літургії в Свято-Троїцькому соборі Соловецького монастиря

Патріарша проповідь після Літургії в Спасо-Преображенському соборі Санкт-Петербурга

Слово Святішого Патріарха Кирила після всеношної в Казанському кафедральному соборі Санкт-Петербурга