Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Патріарша проповідь після Літургії в Савино-Сторожевському ставропігійному монастирі

Патріарша проповідь після Літургії в Савино-Сторожевському ставропігійному монастирі
Версія для друку
23 серпня 2020 р. 15:06

23 серпня 2020 року, в Неділю 11-ту після П'ятидесятниці, день пам'яті другого обрітення і перенесення мощей преподобного Сави Сторожевського, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Савино-Сторожевському ставропігійному чоловічому монастирі. Після закінчення богослужіння Святіший Владика виголосив проповідь.

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

Сьогодні, дійсно, великий день для всієї нашої Церкви, тому що ця древня обитель святого Сави Сторожевського — царська обитель. Саме сюди найчастіше приїжджали на прощу царі й цариці, тут навіть були палаци царські, і вся ця дорога, яка сьогодні називається Рубльово-Успенським шосе, називалася Царським шляхом, Царською дорогою. Це був головний царський шлях на прощу, а Савино-Сторожевська обитель  головною царською обителлю, де цар брав участь у богослужіннях і молився частіше, ніж у будь-якій іншій. Тому значення Савино-Сторожевського монастиря виняткове  насамперед, для Московської землі, але позаяк Москва стала столицею усієї нашої Батьківщини, то і для Вітчизни нашої і для всієї Церкви. Ось чому з особливим почуттям ми звершували сьогодні Божественну літургію і згадували преподобного Саву Сторожевського, великого угодника Божого, учня преподобного Сергія, за прикладом якого учні його створювали чернечі громади на всьому просторі нашої Русі.

Сьогодні за Божественною літургією читалося Євангеліє про прощення паном свого боржника (Мф. 18: 23-35). Якийсь пан, чоловік дуже багатий, можливо навіть, особа царственна, пробачив борг свого раба. Це була величезна сума, цілий статок, але пан прощає цей борг. У свою чергу, раб теж дав комусь у борг  суму незначну в порівнянні з тією, що взяв у борг у багатого пана. Зустрівши боржника, раб зажадав повернути борг, а той не зміг це зробити. Тоді раб почав його бити і сказав, що посадить до в'язниці за борги, так що боржнику доведеться продати весь свій статок, віддати в рабство дружину й дітей,  тільки щоб повернути борг. І ми знаємо, що злий раб був покараний своїм паном.

Сьогоднішня притча, звичайно, не про те, щоб ми правильно розпоряджалися матеріальними засобами. Зрозуміло, потрібно пам'ятати, що борг тому і називається боргом, що людина зобов'язана повернути взяті гроші. Іноді буває, що з якихось причин повернути все відразу неможливо, і люди просять про відстрочку, просять про милість. Ось нехай ті, кому боржники не можуть у повному обсязі повернути борги, згадають про цю притчу. Може, і не завжди потрібно вимагати негайного виконання всіх зобов'язань,  в разі, якщо з якоїсь причини боржник, дійсно, не може вчасно повернути все.

Але знову-таки, ця притча не про те, що немає необхідності у фінансовій дисципліні, не про те, щоб у банку брали позику і її не віддавали, не про те, що можна порушувати зобов'язання і не повертати гроші. Зовсім не про те! Притча ця  не про дисципліну, не про прощення боргів у суспільстві й державі, а про людську милість, про доброту і прощення. Недарма преподобний Єфрем Сирін каже: «забудь і пост, і молитву, якщо ти не прощаєш своєму ближньому». Чому «забудь»? А тому що і пост, і молитва не досягають небес, у відповідь на пост і на молитву Господь не дає і не дасть того, що просиш, якщо ти не прощаєш іншій людині його гріхів, його боргів, а іноді просто його недосконалості, яка дратує тебе і створює напругу в стосунках із цією людиною.

Іншими словами, сьогодні Євангеліє вчить нас милості один до одного і прощення. Адже кожен знає, що відбувається, коли прощаєш іншого. На серці стає легше. Ніби як ти прощаєш, а не тебе прощають, але навіть це прощення знімає тягар з серця. Дійсно, це відчувають багато хто з тих, хто з чистим серцем прощає іншому гріхи, образи, різного роду неприємності. Щиросердне прощення полегшує душу того, хто прощає, але справа не лише в цьому. А коли ми в родині прощаємо один одному? Немає сім'ї, яка б не проходила через важкі моменти в житті, коли порушується порозуміння між подружжям, коли виникають труднощі з дітьми, коли виникають напруження і навіть скандали. Як жахливо, якщо після такого люди не просять вибачення і не прощають, а з цим тягарем і живуть! Здавалося б, як просто після негараздів взяти та й попросити вибачення, як просто пробачити своїх рідних і близьких, і не було б конфлікту, який руйнує сім'ю і завдає шкоди кожному з його учасників!

Але те, що справедливо по відношенню до сім'ї, справедливо і для трудових та інших колективів. Адже конфлікти руйнують солідарність, а значить, колектив втрачає зібраність, втрачає здатність до здійснення справ, і узи, що зв'язують членів колективу, стають все слабкішими. А якщо просуватися далі по цих сходах, простуючи до дедалі більших масштабів, а якщо говорити про народ, про державу? Адже якщо ми і в суспільстві навчимося прощати один одного, то цей світлий стан душі, який ми відчуваємо, прощаючи близьких, буде присутній і в народі нашому.

Саме цим і відрізнявся наш російський народ  здатністю прощати. Іноді люди, що приїжджали до нас із Заходу, дивувалися і сприймали здатність російської людини  прощати  як якусь слабкість. Це не слабкість! Це велика духовна сила, яка здатна перетворювати життя народу. Тому сьогоднішня притча вчить нас тому, що прощення  це таке діяння, яке виправляє на краще життя  особисте, сімейне, колективне і життя всього народу. І дай Бог, щоб ми дійшли до усвідомлення цієї великої істини, щоб ми навчилися прощати один одного, а через прощення  зцілювати виразки й недуги як в особистому, сімейному, так і в суспільному житті. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у Неділю Торжества Православ'я після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у п'ятницю першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у четвер першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Стрітенському ставропігійному монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Донському монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у вівторок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я у Богоявленському кафедральному соборі в Єлохові

Патріарша проповідь у понеділок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь перед чином прощення у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі м. Москви

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю о Страшном Суде после Литургии в Храме Христа Спасителя