Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Доповідь Святішого Патріарха Кирила на пленарному засіданні XXV Всесвітнього руського народного собору

Доповідь Святішого Патріарха Кирила на пленарному засіданні XXV Всесвітнього руського народного собору
Версія для друку
28 листопада 2023 р. 21:48

28 листопада 2023 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил виступив на пленарному засіданні XXV Всесвітнього руського народного собору «Сьогодення та майбутнє Руського світу».

Сердечно радий вітати всіх вас, що зібралися на засідання Всесвітнього народного собору, на його ювілейну XXV сесію. У той час, коли творився наш Собор, йому не обіцяли довгого життя. Багато хто вважав це невдалим досвідом, який, поза сумнівом, провалиться в умовах багатонаціональної держави або деградує, об'єднавши маргінальні сили квазіпатріотичного спрямування. Подібна іронія була присутня у свідомості деяких політичних і громадських діячів, але потім все почало поступово змінюватися, бо вже з першого Собору стало ясно: Всесвітній руський народний собор має потенціал, який виправдовує його назву. І сьогоднішня XXV сесія, поза сумнівом, підводить певну риску під цією чвертю століття. У багатьох із нас, тут присутніх, ювілейна сесія викликає певні думки, надії, сподівання, а в когось, можливо, й деякі побоювання, бо не все так просто у нашому світі. Але, з іншого боку, є впевненість у абсолютній потребі та важливості такого явища, як Всесвітній руський народний собор.

За 25 років, звісно, багато яого сталося. Ми бачили і хороше, і погане, і, думаю, нам необхідна чесна розмова про те, що вийшло, а над чим належить ще попрацювати, що вимагає якогось коригування, коли йдеться про питання, що мають велике стратегічне значення для життя нашого суспільства, духовного розвитку народу та зміцнення всіх сторін життя нашої Вітчизни. До цих міркувань спонукає нас і тема нинішнього ювілейного Собору — «Сьогодення та майбутнє Руського світу».

Згадую, як створювався цей громадський форум тридцять років тому, далекого 1993 року. В умовах загальної розгубленості запит на пошук деяких об'єднуючих начал був надзвичайно затребуваним та актуальним. Спроби створити якусь спільність, яка б акумулювати ідеї, думки, які допомагають народу вибудувати розуміння майбутнього, не завжди увінчувалися успіхом. Але тема Руського світу, майбутнього Росії була настільки важлива, і пошук був настільки напруженим і ніс у собі такий творчий потенціал, що він не міг не вирішитися внаслідок довгої суспільної дискусії. Так поступово виникла ідея заснування громадського форуму, на якому всі, хто відчував свою причетність до російського народу та руської культури, хто небайдуже сприймав те, що відбувається в суспільстві, могли б обговорювати питання і ділитися своїми ідеями. Важливо було створити простір вільного і чесного діалогу про долю Вітчизни, щоб консолідувати здорові громадські сили, готові працювати заради відродження Росії, формулюючи відповіді на непрості виклики часу, прийнятні й у громадян, які є руськими за національністю. Таке спочатку було завдання Всесвітнього руського народного собору: не зрікаючись своєї «руськості» і ніяк не применшуючи «руськість», робити все для того, щоб служити всьому багатонаціональному народу нашої країни.

Все яскравіше і наполегливіше тоді почала обговорюватись тема духовних витоків нашої самобутності. Все частіше стало звучати поєднання руського світу для вираження особливого культурного феномена Росії. Виступаючи з доповіддю в далекому 2004 році, я зазначав, що звернення до цього поняття майже через десять років після заснування Всесвітнього руського народного собору пов'язане ще й з тим, що за минулі роки Росія, нарешті, визначилася аксіологічно і почала усвідомлювати себе країною, яка, наслідуючи багату православну традицію, що має ключове значення для формування ставлення до явищ у соціально-політичній, економічній та духовно-культурній сферах, здатна серйозно вивчати ці проблеми та відкрито їх обговорювати, зокрема і в рамках Всесвітнього руського народного собору. При цьому було б неправильно — і про це ми сказали відразу, створюючи Всесвітній руський народний собор, — розуміти Руський світ у вузько національному, етнічному сенсі та обмежувати це поняття існуючими нині політичними кордонами, розуміючи під Руським світом виключно Російську Федерацію. Ось чому в наших Соборах від початку активну участь почали брати люди, які живуть далеко за межами Російської Федерації.

Нагадаю сказані майже 20 років тому важливі слова, які не втрачають своєї актуальності й досі:

<...>

Використання в російському суспільному дискурсі поняття Руський світ викликало чимало сильних емоцій як усередині країни, серед прибічників ліберальної моделі розвитку, так і серед наших, як нині прийнято висловлюватися, західних «партнерів», які вбачали у цьому понятті явні ознаки відродження руської самосвідомості. Разом з тим сама ідея духовно-культурного світу не є якимось нововведенням. Це не вигадка розуму, але поширений феномен, що характеризує розвиток певного типу культури, що створила в ході успішного побутування унікальну ціннісну парадигму. Ось про це мені й хотілося б сьогодні сказати кілька слів.

Отже, про саму формулу Руського світу. А формула така: Культурне різноманіття: від Римського до Руського світу.

Виявлена в історії квітуча складність людської цивілізації є, безумовно, дією мудрого Промислу Божого. Це «багатство історичного саду Божого», як писав Іван Іллін, наголошуючи, що Росія покликана показати різноманіття обдарувань, якими наділив Всевишній Творець наш народ. Щоправда, народи розпоряджаються і, можливо, розпоряджатимуться даними їм талантами не завжди сумлінно, прикладів чому ми, на жаль, сьогодні бачимо чимало. Звісно, подібні приклади були й у минулому.

Деяким культурам властиво виходити за природні національні кордони і, долаючи етнічну замкнутість, самим ставати джерелом для розвитку інших народів і впливати на їх суспільний лад і духовне життя. Таке розширення культури, що відбувалося у минулому нерідко з використанням військово-політичних методів, призводило до створення цілих культурних ареалів — культурних світів. Історія пам'ятає чимало таких прикладів. Так, знаменитий Pax Romana став символом найвищої могутності Римської імперії, Pax Hispanica — часом розквіту Іспанії, що поширила свій вплив на американські землі, а Pax Britannica став позначенням періоду світового панування британських колоніальних порядків.

Сьогодні говорять про Pax Americana — культурний і геополітичний союз, що склався навколо Сполучених Штатів Америки, які є ядром особливої економічної, політичної та ідеологічної системи. Не забуватимемо, що існує і величезний Арабський світ, який об'єднує країни арабської культури. Більше того, на підставі соціокультурної спільності створюються навіть цілі організації: наприклад, Ліга арабських держав або Союз південноамериканських націй, що об'єднує країни Латинської Америки.

Список цих культурних світів можна продовжувати довго. Зрештою, і наші православні брати-греки вже багато століть стверджують про існування Грецького світу та оспівують великі цінності еллінізму, і це нікого не бентежить. Але варто було тільки сказати очевидне: про існування ареалу руської культури, про Руський світ — скільки ж галасу здійнялося, коли ми сформулювали цю думку і почали її розвивати! Скільки найбезглуздіших і найнадуманіших звинувачень було висловлено нашими уявними друзями та недоброзичливцями!

Як говорить народна мудрість, на злодії та шапка горить. Хіба в надрах Руського світу народилася концепція осі зла чи ідея світового поліцейського? Хіба ми придумали тему «скасування культури», яка вражає цинізмом і духовним варварством? Хіба ми нав'язуємо решті світу гегемонію, представляючи її як загальне та безальтернативне благо для решти світу? Думаю, відповідь очевидна.

Хотів би зазначити, що, всупереч поширеній думці, саме поняття «Руський світ» з'явилося зовсім не в 2000-х роках. Над цивілізаційною самобутністю Росії розмірковували багато видатних письменників і філософи. Це справді вражаюча низка титанів вітчизняної культури: Микола Данилевський, Микола Бердяєв, Володимир Соловйов, Микола Лоський, отець Сергій Булгаков, Лев Карсавін, отець Павло Флоренський, Семен Франк, Іван Ільїн. Зрештою, Федір Михайлович Достоєвський, якому належить авторство терміну «руська ідея». І це лише дуже небагато імен з великого списку мислителів, що надихалися у своїй творчості ідеєю Руського світу.

Далеко не з усім можна погодитись у їхніх міркуваннях. Кожен їз них по-своєму розставляв акценти, описуючи феномен Росії та руської самобутності. Однак, спираючись на їхні інтуїції та прозріння, ми можемо почерпнути щось дуже цінне, додавши до нього пережите та зрозуміле з власного духовно-культурного досвіду минулих десятиліть.

У чому полягають ключові риси руської ідеї, що є, власне, ціннісною основою Руського світу як особливого духовного і культурного простору? Яка ж формула Руського світу?

<...>

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

(Cкорочено. Повний текст див. на російській версії сайту)

Версія: російська

Інші статті

Вітання Святішого Патріарха Кирила учасникам ІІ Великого кола російського козацтва

Вітання Святішого Патріарха Кирила Тамашу Шуйоку із обранням на посаду Президента Угорщини

Вітання Святішого Патріарха Кирила учасникам Другого конгресу Міжнародного руху русофілів

Вітання Святішого Патріарха Кирила муфтію Ісмаїлу-хаджі Бердиєву з 70-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила Президентові Туреччини Реджепу Тайїпу Ердогану з 70-річчям від дня народження

Співчуття Святішого Патріарха Кирила у зв'язку із вбивством насельників обителі святого Або Великого в Ефіопії

Патріарше вітання учасникам міжнародного фестивалю спортивних єдиноборств та бойових мистецтв «Кубок святого рівноапостольного Миколая Японського»

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Болгарської Православної Церкви з річницею інтронізації

Вітання Святішого Патріарха Кирила міністру промисловості та торгівлі Росії Д.В. Мантурову із 55-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила Президентові Росії В.В. Путіну з Днем захисника Вітчизни