Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила в Покровському ставропігійному монастирі в день пам'яті блаженної Матрони Московської

Слово Святішого Патріарха Кирила в Покровському ставропігійному монастирі в день пам'яті блаженної Матрони Московської
Версія для друку
2 травня 2012 р. 14:28

2 травня 2012 року, в день 60-річчя преставлення блаженної Матрони Московської і річницю її канонізації, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Покровському ставропігійному жіночому монастирі в Москві. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Високоповажні отці, матушко Феофаніє, сестри, брати й сестри!

Усіх вас сердечно вітаю з великим святом для цієї святої обителі, для града Москви і для всієї Церкви нашої — 60-річчям від дня кончини святої праведної блаженної Матрони Московської та річницею її канонізації.

Житіє святої праведної Матрони допомагає віруючій людині не стільки розумом, скільки серцем, духовним досвідом зрозуміти, що означає хрест Христовий, який покладається на кожну людину. На Матрону Господь поклав особливий хрест величезної ваги. Вона була сліпою, погано рухалася, і, мабуть, із точки зору тих, хто в той час ходив по вулицях Москви, прямуючи до досягнення якихось життєвих цілей, її життя було незрозумілим, похмурим, важким. Напевно були люди, які й бачити не хотіли страждання Матрони, тому що важкі страждання порушують внутрішній спокій людини, звиклої до іншого життя, кидають їй виклик, ставлять перед нею важкі питання про сенс людського життя. І ті, хто не готовий приймати ці виклики, найчастіше йдуть від того, щоб споглядати важкі страждання іншої людини.

Але були поруч зі святою праведною Матроною і ті, хто бачив усе, що відбувалося в її житті не тільки фізичним зором, а й духовним. Вони бачили, як хрест, що вона несе, підносить її над усіма, хто був поруч.

Хрест дається нам саме для того, щоб ми спокутували свої гріхи та очищалися від них. Жодна єпітимія, жодне церковне покарання не виправляють людину так, як хрест, що вона несе. І хрест Матрони був такий, що, несучи його по-християнськи, вона не тільки спокутувала свої людські гріхи, але й збагачувалася великою Божою благодаттю, яка зробила з неї, простої жінки, богоугодну святу подвижницю, чудотворицю, що прославилася в народі ще за життя.

Відвідуючи цю святу обитель, торкаючись гробниці святої Матрони, ми найчастіше просимо у неї допомоги у важких життєвих обставинах — адже вони теж є хрестами нашими. Ми просимо її полегшити ці хрести, зцілити, зміцнити, допомогти вирішити проблеми, що звалилися на нашу голову в особистому, сімейному житті, на місці наших трудів. Але, просячи про це святу Матрону і отримуючи те, що просимо, ми не повинні забувати її страждальницький образ і перейматися не лише бажанням звільнитися від своїх хрестів, а й глибоким переконанням у тому, що гідне несення хреста — це і є шлях до спасіння. І тому просити Матрону потрібно не тільки про те, щоб вона молитвами своїми перед Богом зняла з нас наші хрести, зцілила нас від наших страждань, але й давала сили достойно нести хрест, на славу Божу й собі на спасіння.

Свята праведна Матрона прославилася чудотворенням. Це означає, що благодать Божа була надмірною на ній. Її несення хреста, її віра здобули таку силу Божественної енергії, що цієї енергії вистачало не тільки на те, щоб не відчувати обмеженості життя, пов'язаної з важкими фізичними хворобами, а й ділитися надлишком благодаті з тими, хто був навколо неї, і з тими, хто сьогодні притікає до її святих і цільбоносних мощей.

Чудотворна сила Матрони Московської безпосередньо пов'язана з її стражданнями, з її муками, з несенням нею спасенного хреста. І нехай допоможе всім нам Господь, вдаючись до допомоги святої праведної Матрони, волаючи про її сприяння у вирішенні наших життєвих проблем, одночасно наповнювати свій розум і своє серце силою її прикладу, розумінням того, що означає для людини несення хреста, який Бог на нього покладає. А тому ні ремство, ні слабкість, ні сумнів, ні озлоблення не повинні супроводжувати нас у несенні наших життєвих випробувань, але подяка Богові за все, що Він посилає нам. І ми повинні просити у Нього допомоги в тому, щоб несення хреста, Ним посланого, дарувало нам перемогу над життєвими обставинами, що здавлюють нас, перемогу над своєю гріховністю, перемогу, що відкриває двері життя вічного. Її молитвами нехай допоможе Господь кожному з нас у несенні хреста, у зміцненні віри, у збереженні надії і в примноженні любові. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Інші статті

Патріарша проповідь після Літургії в Новоторзькому Борисоглібському монастирі

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті преподобного Сергія Радонезького в Троїце-Сергієвій лаврі

Патріарша проповідь в день пам'яті апостолів Петра і Павла після Літургії в храмі праведного Олексія Мечєва у Вешняках м. Москви

Патріарша проповідь у день пам'яті преподобних Сергія і Германа Валаамських після Літургії в Валаамському монастирі

Патріарша проповідь після Літургії в Коневському Різдво-Богородичному монастирі

Патріарша проповідь у свято П'ятидесятниці після Літургії в Троїце-Сергієвій лаврі

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в московському храмі на честь ікони Божої Матері «Нев'янучий Цвіт» в Рубльові

Слово Святішого Патріарха Кирила на свято Вознесіння Господнього після Літургії в кафедральному соборі Архангела Михаїла м. Черняховська

Слово Святішого Патріарха Кирила напередодні свята Вознесіння Господнього у кафедральному соборі Христа Спасителя м. Калінінграда

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії у Воскресенському Новодівочому монастирі Санкт-Петербурга