Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версия
Патріархія

Спільне послання народам Росії та Польщі Предстоятеля Руської Православної Церкви Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і Голови Єпископської Конференції Польщі Архієпископа Юзефа Михалика, митрополита Перемишльського

Спільне послання народам Росії та Польщі Предстоятеля Руської Православної Церкви Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і Голови Єпископської Конференції Польщі Архієпископа Юзефа Михалика, митрополита Перемишльського
Версія для друку
17 серпня 2012 р. 16:33
17 серпня 2012 року в Королівському палаці Варшави відбулася урочиста церемонія підписання Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом і головою Польської єпископської конференції митрополитом Юзефом Михаликом Спільного послання народам Росії та Польщі.

Бог у Христі примирив світ із Собою Самим,

не зважавши [людям] на їхні провини,

і поклав у нас слово примирення.

 (2 Kор. 5: 19)

Відчуваючи відповідальність за теперішнє й майбутнє наших Церков і народів та рухомі пастирською турботою, ми, від імені Руської Православної Церкви і Католицької Церкви у Польщі, звертаємося зі словом примирення до віруючих наших Церков, до наших народів і до всіх людей доброї волі.

Сповідуючи ту істину, що Христос — наш мир і примирення (пор. Еф. 2:14, Рим. 5:11), і усвідомлюючи своє покликання, ввірене нам духом Христового Євангелія, ми бажаємо зробити свій внесок у справу зближення наших Церков і примирення наших народів.

1. Діалог і примирення

Наші братські народи об'єднує не тільки багатовікове сусідство, але й багата християнська спадщина Сходу та Заходу. Усвідомлюючи цю довгу спільну історію і традицію, що походить з Христового Євангелія і що справила вирішальний вплив на ідентичність, духовне обличчя й культуру наших народів, а також всієї Європи, ми вступаємо на шлях щирого діалогу в надії, що він допоможе нам залікувати рани минулого і подолати взаємні передсуди й нерозуміння, а також зміцнить нас у прагненні до примирення.

Гріх, який є основним джерелом усіх розділень, людські вади, індивідуальний і суспільний егоїзм і політичний тиск призводили до відчуження, відкритої ворожнечі і навіть боротьби між нашими народами. Цьому передувала втрата одвічної християнської єдності. Розділення й розколи, які суперечать волі Христа, стали великою спокусою, і саме тому ми докладаємо нових зусиль заради зближення наших Церков і наших народів, щоб нам стати більш гідними свідками Євангелія Христового в сучасному світі.

Після Другої світової війни та болісного досвіду атеїзму, нав'язаного нашим народам, сьогодні ми вступаємо на шлях духовного й матеріального оновлення. Щоб бути постійним, це оновлення має стати, насамперед, оновленням людини, а через людину — оновленням взаємних відносин між Церквами й народами.

Шляхом до такого оновлення є братський діалог. Він повинен допомогти краще пізнати одне одного, відновити взаємну довіру і таким чином привести до примирення. Примирення ж передбачає готовність прощати пережиті образи й несправедливості. До цього нас зобов'язує молитва: Отче наш... прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, — що дана нам Христом, яку ми читаємо кожен день.

Ми закликаємо наших віруючих просити прощення за завдані одне одному образи, несправедливість і всяке зло. Ми віримо, що це перший і найважливіший крок до відновлення взаємної довіри, без якого немає ані міцної людської спільноти, ані справжнього примирення.

Прощення, звичайно, не означає забуття. Пам'ять являє собою важливу частину нашої ідентичності. Ми також маємо обов'язок пам'яті перед жертвами минулого, які були замучені і віддали своє життя за вірність Богові й земній вітчизні. Простити — означає відмовитися від помсти й ненависті, брати участь у творенні злагоди й братерства між людьми, нашими народами й країнами, що є основою мирного майбутнього.

2. Минуле в перспективі майбутнього

Усі країни й народи Європи так чи інакше пережили трагічний досвід ХХ століття. Болючим він був і для наших країн, народів і Церков. Російський і польський народи об'єднує досвід Другої світової війни та період репресій, породжених тоталітарними режимами. Керуючись атеїстичною ідеологією, ці режими боролися з усіма формами релігійності і вели особливо запеклу боротьбу з християнством і нашими Церквами. Жертвами стали мільйони невинних людей, про що нагадують численні місця страт і могили, що знаходяться як на російській, так і на польській землі.

Події нашої спільної, часто складної і трагічної історії іноді породжують взаємні претензії та звинувачення, які не дозволяють затягнутися старим ранам.

Об'єктивне пізнання фактів, виявлення драм минулого й масштабів трагедії нині стає невідкладною справою істориків і фахівців. Ми з вдячністю сприймаємо діяльність компетентних комісій та наукових колективів наших країн. Ми переконані, що їхні зусилля дозволять пізнати нефальсифіковану історичну істину, допоможуть розвіяти сумніви і позбутися негативних стереотипів. Ми вважаємо, що міцне примирення як фундамент мирного майбутнього може бути досягнуте лише на основі повної правди про наше спільне минуле.

Ми звертаємося до всіх, хто прагне добра, міцного миру й щасливого майбутнього: до політиків, громадських діячів, вчених, людей мистецтва й культури, віруючих і невіруючих, представників Церков — докладайте постійних зусиль заради розвитку діалогу, підтримуйте те, що дозволяє відновити взаємну довіру, зближує людей одне з одним і сприяє створенню вільного від насильства і воєн мирного майбутнього наших країн і народів.

3. Разом перед новими викликами

В результаті політичних і соціальних змін кінця ХХ століття наші Церкви отримали можливість виконувати свою місію євангелізації, а також брати участь у перетворенні наших суспільств, спираючись на традиційні християнські цінності. У минулому християнство зробило величезний внесок у формування духовного образу й культури наших народів. Ми прагнемо і сьогодні, в епоху релігійної індиферентності й триваючої секуляризації, докладати всіх зусиль заради того, щоб суспільне життя й культура наших народів не втрачали основоположних моральних цінностей, без яких не може бути мирного й стабільного майбутнього.

Першим і найголовнішим завданням Церкви за всіх часів є проповідь Євангелія Христового. Усі християни — не тільки священнослужителі, але й миряни — покликані до того, щоб проповідувати Євангеліє Господа й Спасителя Ісуса Христа, нести Благу вість словом і свідченням у приватному, сімейному й суспільному житті.

Ми визнаємо автономію світської і церковної влади, але виступаємо за їх співробітництво у питаннях, що стосуються сім'ї, виховання, громадського порядку, та інших питаннях, що мають важливе суспільне значення.

Ми хочемо сприяти затвердженню толерантності й одночасно захищати фундаментальні свободи і, насамперед, релігійну свободу, а також відстоювати законне право релігії на присутність у публічній сфері.

Сьогодні наші народи опинилися перед новими викликами. Під приводом дотримання принципу світськості або захисту свободи вибору піддаються сумніву моральні принципи, засновані на заповідях Божих. Пропагуються аборти, евтаназія, одностатеві союзи, які намагаються представити як одну з форм шлюбу, насаджується споживацький спосіб життя, заперечуються традиційні цінності і виганяються релігійні символи із суспільного простору.

Нерідко ми стикаємося з проявами ворожості до Христа, до Його Євангелія і Хреста, а також зі спробами усунути Церкву із суспільного життя. Помилково зрозуміла світськість набуває форми фундаменталізму і насправді є різновидом атеїзму.

Ми закликаємо всіх поважати невід'ємну гідність кожної людини, створеної за образом і подобою Божою (Бут. 1:27). Заради майбутнього наших народів ми виступаємо за те, щоб поважати й захищати життя кожної людської істоти від зачаття до природної смерті. Ми вважаємо, що тяжким гріхом проти життя і ганьбою сучасної цивілізації є не тільки тероризм і збройні конфлікти, але також аборти й евтаназія.

Міцною основою будь-якого суспільства є сім'я як постійний союз чоловіка й жінки. Будучи встановленням Бога (пор. Бут. 1:28, 2:23-24), вона потребує поваги й захисту. Сім'я є колискою життя, здоровим виховним середовищем, гарантом соціальної стійкості і знаком надії для суспільства. Саме в сім'ї дозріває людина, що приймає відповідальність за себе, за інших і за суспільство, в якому вона живе.

Зі щирою турботою, надією і любов'ю ми дивимося на молодь, яку хочемо захистити від деморалізації і виховувати в дусі Євангелія. Ми хочемо навчити молодь любові до Бога, людини і земної батьківщини та долучити її до духу християнської культури, плодом якої буде повага, терпимість і справедливість.

Ми переконані, що Воскреслий Христос є надією не тільки для наших Церков і народів, але й для Європи і всього світу. Нехай дарує Він нам Свою Благодать, щоб кожен поляк у будь-якому росіянинові і кожен росіянин у будь-якому полякові бачили друга й брата.

Як росіяни, так і поляки особливо шанують Пресвяту Діву Марію. Уповаючи на заступництво Матері Божої, ми передаємо під Її заступництво велику справу примирення й зближення наших Церков і народів. Пам'ятаючи слова апостола Павла: і нехай мир Божий панує у ваших серцях (Кол. 3:15), — благословляємо всіх в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа.

† Кирил, Патріарх Московський і всієї Русі          † Юзеф Михалик, Митрополит Перемишльський

Варшава, 17.08.2012

Служба комунікації ВЗЦЗ/Патріархія.ru

 

Матеріали за темою

Митрополит Волоколамский Иларион: Существует немало примеров, когда церковные деятели добивались успеха там, где его не могли добиться политики [Iнтерв'ю]

Интервью митрополита Волоколамского Илариона итальянской газете II Sole-24 ore [Iнтерв'ю]

Патріарший візит до Санкт-Петербурзької митрополії. Зустріч з делегацією Римсько-Католицької Церкви

Святіший Патріарх Кирил зустрівся в Санкт-Петербурзі з делегацією Римсько-Католицької Церкви

Митрополит Волоколамський Іларіон зустрівся з Головою Маронітської Церкви

Відбулася тристороння зустріч духовних лідерів Росії, Азербайджану і Вірменії

Тристороння зустріч духовних лідерів Росії, Азербайджану і Вірменії

Відбулася тристороння зустріч духовних лідерів Росії, Азербайджану і Вірменії

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии Успенском кафедральном соборе Новороссийска [Патріарх : Проповіді]

Патріарший візит до Новоросійської єпархії. Відвідування меморіалу «Мала земля»

Патріарший візит до Новоросійської єпархію. Літургія в Успенському соборі Новоросійська

Предстоятель Руської Церкви ознайомився з ходом будівництва Миколаївського Морського собору в Новоросійську

Інші документи

Соглашение о сотрудничестве между Министерством Российской Федерации по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий и Русской Православной Церковью

Проект «Положення про Колегію з релігійної освіти Калінінградської митрополії Руської Православної Церкви»

Годовой план проведения православных выставок на территории г. Москвы и выставочных мероприятий, организованных синодальными учреждениями в 2017 году

Постанови Епархіальних зборів від 22 грудня 2016 року

Принципи здійснення церковного піклування про людей похилого віку

Принципи здійснення церковного піклування про дітей-сиріт

Юридичні рекомендації щодо забезпечення безпеки при організації відпочинку дітей в православних таборах

Резолюція установчих зборів Товариства російської словесності

Спільний прес-реліз Московського Патріархату і Святого Престолу

Річний план проведення православних виставкових заходів, підготовлених синодальними установами, та виставок на території м. Москви в 2016 році