Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила в Храмі-на-Крові в Єкатеринбурзі

Слово Святішого Патріарха Кирила в Храмі-на-Крові в Єкатеринбурзі
Версія для друку
18 травня 2013 р. 21:59

18 травня 2013 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав Храм-на-Крові на честь Всіх святих, що в землі Російській просіяли, в Єкатеринбурзі. Потім Предстоятель звернувся до священнослужителів та мирян Єкатеринбурзької митрополії, присутніх на площі перед собором, з Первосвятительським словом.

Ваше Високопреосвященство, владико митрополите Кириле! Шановний Євгене Володимировичу, губернаторе Єкатеринбурзької землі!

Я хотів би всіх вас, дорогі владики, отці, брати й сестри, сердечно привітати з цим святковим днем. Я прибув до Єкатеринбурга для того, щоб разом з вами на цих святих місцях, позначених кров'ю страстотерпців, новомучеників і сповідників, відзначити три важливі дати.

Цього року виповнюється 400-річчя Дому Романових — царської династії, з якою пов'язане посилення й піднесення Росії, перетворення її на велику державу. У кожної людини, тим більше у правителя, є плюси й мінуси, які історики часто препарують у своїх наукових працях і оцінюють, що людина зробила доброго, а що менш доброго, які правильні кроки та які помилки зробила. Те ж саме робиться і відносно будь-якого представника 400-річної династії Романових.

Але, якщо подивитися на результат, на те, що за ці 400 років відбулося, то ми бачимо, як зі звичайної мононаціональної держави з невеликою присутністю інослав'я та інших етносів Росія перетворилася на величезну сім'ю народів, з'єднану народом руським і вірою православною. Сім'ю, в якій люди різних релігій і національностей відчували себе благополучно. Ця велика країна набирала величезну економічну міць, яка стала загрожувати іншим могутнім країнам і силам, і в результаті, як ми знаємо, була розв'язана світова війна, слідом за якою настав крах Російської держави.

А чому це сталося? А тому що людям вселили, що, зруйнувавши свою країну і вбивши царя, вони стануть щасливими, вони побудують багате й справедливе суспільство, де всі будуть рівні і де всі будуть насолоджуватися благами. Пройшовши найтяжчими десятиліттями XX століття, ми знаємо, що це була утопія, мрія чи просто злобна пропаганда, спрямована на те, щоб зруйнувати основи державного життя великого народу.

На цьому самому місці 95 років тому було вбито государя імператора Миколая II та його сім'ю. А завтра ми будемо святкувати 145-річчя з дня народження государя імператора. Ювілейні дати, начебто зближуючись, утворюють один ряд, наповнений величезними смислами. І одне з великих питань, відповідь на яке розкриває найголовніший сенс нашої історії, полягає в наступному: а чому нам не вдалося побудувати того суспільства, про яке мріяли люди? Чому нам не вдалося досягти того самого процвітання й справедливості, заради якої вбили царя, а потім здибили країну громадянською війною?

Історики мають різні відповіді на це питання. Але є, я думаю, найважливіша відповідь, яка відкриває нам сенс історії: неможливо будувати людське щастя на вбивствах, на брехні, на кровопролитній боротьбі. Неможливо побудувати благополуччя через кров і брехню. Ті, хто вбивав тут царську сім'ю, вважали, що вчиняють праведно: «Потрібно стерти з лиця землі цю сім'ю, а з нею — і пам'ять про минулу Росію», мовляв, у присутності цих живих символів неможливо рухатися вперед — потрібно все знищити, зруйнувати цей світ дощенту, а потім побудувати інший, який, звичайно, буде щасливим.

Ми знаємо, що нічого не вийшло. І містично прозріваємо, що не вийшло тому, що й тут пролилася несправедлива кров, як потім вона річками проливалася на нашій землі.

Але, згадуючи минуле, ми ж думаємо про сучасне життя своє, про майбутнє. Отже, чому з нами сталася така катастрофа? Чому так багато крові було пролито? Чому такі страждання прийняв наш народ, включаючи і Першу світову війну, і революцію, і війну громадянську, і терор, і репресії, і потім Велику Вітчизняну війну? Мільйони й мільйони людських життів були покладені заради досягнення мрії, яка так і не здійснилася.

Аналізуючи минуле, думаючи про сучасне життя, простягаючи погляд у майбутнє, ми повинні зробити правильні висновки. Ніколи не будуй свого благополуччя на неблагополуччі іншої людини. Це стосується нашого особистого життя. Це стосується нашої роботи. Як часто ми в процесі свого кар'єрного росту стикаємося з конкурентами, які готові знищити суперників! І дійсно бувають же випадки, коли одні фізично знищують інших, щоб розширити собі життєвий простір, щоб отримати більше грошей і більше влади...

Ми ніколи не досягнемо своїх цілей, ніколи не знайдемо щастя, якщо будемо боротися за щастя брехнею, брехливою пропагандою, підступністю і вбивствами. От який головний сенс відкривається нам у трагедії Іпатіївського будинку і того самого місця, де ми зараз стоїмо. Будинку немає, але замість нього до неба здійнявся величний Храм-на-Крові — як пам'ятник тому, що тут сталося, як пам'ятник невинно убієнним і як певний символ і знак надії нашого народу на відродження, на побудову дійсно справедливого життя, але без крові, без насильства, без революцій, без громадянських зіткнень — так, як творили велику Росію наші благочестиві предки.

І тому молитва наша сьогодні, у тому числі перед Царственими страстотерпцями, — про процвітання Вітчизни нашої, всієї історичної Русі й Російської держави; про процвітання Церкви нашої, носительки того самого духовного коду нації, зберігаючи який, ми зберігаємо народ; про благополуччя народу нашого; про зміцнення віри православної; про процвітання Єкатеринбурга і всієї землі Єкатеринбурзької.

Нехай Господь береже вас, оберігаючи ваші розуми й ваші серця від усякої смути, від хибно зрозумілих ідеалів; зробить здатними розрізняти духів (1 Кор. 12:10), відрізняти правду від брехні та зберігати завжди пам'ять про трагедію нашого народу для того, щоб ніколи більше не повторилося руйнування Вітчизни.

Нехай Господь прихилить милість Свою до всіх нас. Христос Воскрес! Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Матеріали за темою

У Новоспаському монастирі Москви та Троїцькому монастирі Сімферополя звершено молебні про здоров'я страждаючих на гемофілію

У 105-ті роковини розстрілу Царської родини в Єкатеринбурзі пройшли пам'ятні богослужіння

Священний Синод затвердив низку богослужбових текстів

Останки духівника царської родини архієпископа Феофана (Бистрова) повернуто до Росії

27-30 жовтня відбувся Первосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила до Санкт-Петербурзької митрополії

Святіший Патріарх Кирил: Немає місця в світі, яке було б таким близьким моєму серцю, як Васильівський острів

Святіший Патріарх Кирил відвідав Смоленський храм та каплицю блаженної Ксенії на Смоленському кладовищі Санкт-Петербурга

Патріарший візит до Санкт-Петербурзької митрополії. Відвідання Смоленського кладовища м. Санкт-Петербурга

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патриаршее поздравление митрополиту Виктору (Олейнику) с 35-летием архиерейской хиротонии

Поздравления Святейшего Патриарха Кирилла по случаю Дня юриста

Патриаршее поздравление наместнику Воскресенского Ново-Иерусалимского ставропигиального монастыря архимандриту Феофилакту (Безукладникову) с 60-летием со дня рождения

Патриаршее поздравление архиепископу Майкопскому Тихону с 55-летием со дня рождения

Патриаршее поздравление митрополиту Тульскому Алексию с 35-летием архиерейской хиротонии

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання на зустрічі з переможцями та призерами І і ІІ Загальноросійських олімпіад з богослов'я

Виступ Святішого Патріарха Кирила на зустрічі з переможцями та призерами І і ІІ Загальноросійських олімпіад з богослов'я

Вітання Святішого Патріарха Кирила учасникам заходу, присвяченого 100-річчю заснування державного органу управління в галузі фізичної культури та спорту

Патріарше вітання архієпископу Одинцовському Фомі з 45-річчям від дня народження

Доповідь Святішого Патріарха Кирила на пленарному засіданні XXV Всесвітнього руського народного собору