Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії у Вознесенському скиті Соловецького монастиря

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії у Вознесенському скиті Соловецького монастиря
Версія для друку
18 серпня 2013 р. 18:32

18 серпня 2013 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію у Вознесенському скиті на Секирній горі на Соловках. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Високоповажний отче наміснику! Дорогі отці, брати й сестри!

Усіх вас сердечно вітаю з недільним днем і з подією великого духовного значення, що сталася тут, на Секирній горі, на страшному місці, яке увійде в історію не стільки подвигами ченців XVIII-XIX століть, скільки стражданнями тих, хто відбував тут незаслужене покарання у 20-30-ті роки.

На Секирній горі був штрафний ізолятор Соловецького табору особливого призначення. Сюди засилали людей, які в чомусь провинилися з точки зору табірного начальства, а іноді просто свавільно. Умови утримання тут були такі, що мало хто виходив звідси живим. Говорили, що неможливо вижити в тих умовах, в яких утримувалися ув'язнені на Секирці. Вони не звільнялися від роботи. Нерідко їм доводилося в студеній воді Білого моря зв'язувати плоти з дерев після лісоповалу, у тому числі неподалік звідси, в районі Исааківської пустині; і потім змучені люди, які простояли кілька годин у крижаній воді, піднімалися на Секирну гору, до неопалювального храму, і тут обсихали, отримуючи мізерну їжу, не маючи ніяких санітарних умов. Вижити тут, дійсно, було практично неможливо, але Господь давав сили, і люди проходили і через ці випробування, — насамперед ті, хто сидів не за якісь проступки (таких було мало), а хто сидів за віру — таких тут була більшість. Той, хто страждав за Христа, Ним же і зміцнювався, отже стійкість і мужність цих нещасних людей, які відбували безвинно покарання в тяжких умовах, викликали подив у тих, хто був їх мучителем.

Мені довелося вперше відвідати це місце в далекому 1973 році, рівно 40 років тому, і душа моя приліпилася до нього. Тоді тут не було навіть натяку на відродження церковного життя, але екскурсоводи таки мали мужність, щоб розповісти людям правду про це місце. У цьому була їхня велика заслуга, бо ніхто не міг проповідувати на Соловецькому острові, крім тих, хто працював у музеї; і нерідко саме від екскурсоводів люди вперше дізнавалися, у тому числі, страшні подробиці про події на Секирній горі.

10 років минуло з того часу, як відновилося тут чернече життя. Правильно сказав отець намісник: відновилася нібито випадково. Останній доглядач цього місця втік звідси, не витримавши важких умов, — кажуть, ночами його мучили кошмари, якісь страшні видіння, у тому числі пов'язані з табірною історією цього місця, і він не зміг тут більше жити. Тоді, незважаючи на активне небажання допустити сюди чернецтво, керівництво музею не могло прийняти іншого рішення, як тільки запропонувати комусь із ченців жити тут, — бо ніхто інший не погоджувався жити на Секирній горі. І я хотів би висловити сердечну вдячність Вам, отче Матвію, за те, що Ви були першим ченцем, який прибув на Секирну гору в якості доглядача цього маяка і цього храму, на той час оскверненого, і тут почалося Ваше подвижницьке служіння з відтворення скиту на Секирній горі.

І от сьогодні, у десяту річницю відродження чернечого життя на Секирній горі, ми урочисто освятили верхній храм на честь Вознесіння Господнього. Коли я звершував сьогодні Літургію, перед моїм внутрішнім зором пройшли нещасні в'язні, які перебували, у тому числі, і в цьому храмі, на тому місці, де ми зараз стоїмо, — змучені, голодні, мокрі, холодні, кашляючі, хворі, які не мали ніякої медичної допомоги, ніяких медикаментів, нічого теплого, які потребували їжи... Але ж більшість з них були люди віруючі, і, перебуваючи в цих стінах, вони палко молилися Господу. Когось Бог врятував — серед таких був мій дід, а хтось віддав душу на цьому місці. Сьогодні ми згадували всіх тих, хто був невинно загублений на Секирній горі, віддаючи пошану силі віри людей, а також і силі чернечого подвигу, який процвітав тут, особливо в столітті XIX, і який явив себе і в століттях XX і XXI. Тішимося, що трудами ченців відроджено тут скитське життя, відроджено храми.

Сьогодні ми також молилися особливо про те, щоб Господь прихилив милість Свою до східних меж нашої Вітчизни, де лютує стихія, де сталася безпрецедентна для тих країв повінь. Затопило багато населених пунктів, зруйнувало дороги, знесло мости, але найголовніше, люди втратили житло, домівки, майно.

Я дякую всім тим, хто бере сьогодні участь у ліквідації найтяжчих наслідків повені, яка ще не минула, у тому числі представникам Церкви, які допомагають і збираючи кошти й одяг, і закуповуючи питну воду, і відвідуючи тих, хто страждає, втішаючи їх духовно. Що мене особливо зворушило — дуже багато з тих, хто не був хрещений, там хрестяться. Посеред тієї водної стихії, яка все руйнує, є водна стихія, яка благодаттю Божою творить, і, долучаючись до цієї водної стихії, люди наші в найважчий час знаходять надію на спасіння.

Дякую всім — і світським людям, особливо співробітникам МНС, військовослужбовцям, місцевій владі, яка сьогодні працює, щоб подолати найважчі наслідки повені. Я закликаю всіх молитися, щоб Господь прихилив милість до наших східних земель, щоб якомога швидше зійшла вода і щоб держава наша — як федеральна, так і місцева влада — зробила все для того, щоб втрачене людьми було відшкодовано і щоб ті, хто постраждав, могли повернутися до мирного й спокійного життя.

Ще раз хотів би сердечно всіх вас привітати і подякувати Вам, отче Порфирію, за Ваші добрі слова і за подарунок. Зі свого боку хотів би подарувати для цього місця Іверську ікону Божої Матері, яку я у свою чергу отримав в якості подарунка на Святій горі Афон. Думаю, цей образ перебуватиме на правильному місці. Це частинка Афонської гори, в якій відображається подвиг афонських подвижників минулого й сьогодення. Дай Боже, щоб перед цим образом молилися і наші ченці, які перебувають тут, на горі Секирній, просячи у Цариці Небесної допомоги в несенні дуже важкого чернечого послуху. І вірю, що молитвами Пречистої Господь даруватиме і фізичне, і духовне здравіє, мир і благополуччя всім тим, хто на цьому тяжкому й скорботному місці відтворює притаманне нашому народу благочестя і властиве нашому чернецтву молитовне діяння. Нехай Господь усіх вас береже.

А на згадку про відвідання Секирної гори і освячення цього храму хотів би кожному з тих, хто присутній, передати Патріарше благословення у вигляді цієї невеликої іконочки Преображення Господнього. Нехай береже вас Господь! Зі святом!

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Матеріали за темою

За участі Соловецького монастиря та ПСТГУ відбудеться конференція, присвячена 100-річчю створення Соловецького табору особливого призначення

Великая сила веры Христовой [Стаття]

Патриаршее поздравление наместнику Соловецкого монастыря епископу Озерскому Порфирию с 35-летием монашеского пострига [Патріарх : Привітання та звернення]

У Москві відбулася прем'єра фільму «Святий Архіпелаг»

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в храме Вознесения Господня в Тобольске [Патріарх : Проповіді]

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з повноважним представником Президента РФ в УрФО, губернатором ХМАО та головою Ханти-Мансійської митрополії

Предстоятель Руської Церкви звершив велике освячення Свято-Троїцького собору м. Сургута

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з повноважним представником Президента РФ в УрФО, губернатором ХМАО та головою Ханти-Мансійської митрополії

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла по случаю по случаю Дня социального работника

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла по случаю Дня эколога

Патриаршее поздравление митрополиту Владимирскому Тихону с 75-летием со дня рождения

Слово Святішого Патріарха Кирила на церемонії вручення Патріаршої літературної премії 2023 року

Вітання Святішого Патріарха Кирила Прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану з 60-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила Блаженнішому Митрополитові Варшавському Саві з 25-ю річницею інтронізації

Патріарше вітання наміснику Воскресенського Ново-Єрусалимського ставропігійного монастиря архімандриту Феофілакту (Безукладникову) з 35-річчям ієрейської хіротонії та з 15-річчям призначення на посаду намісника

Патріарше вітання учасникам концерту, присвяченого 100-річчю від дня кончини архідиякона Костянтина Розова

Вітання Святішого Патріарха Кирила Реджепу Тайїпу Ердогану з переобранням на пост Президента Турецької Республіки

Патріарше вітання учасникам Форуму керівників та духівників православних шкіл