Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Зустріч Святішого Патріарха Кирила зі студентами вищих навчальних закладів Смоленської області. Відповіді на питання

Зустріч Святішого Патріарха Кирила зі студентами вищих навчальних закладів Смоленської області. Відповіді на питання
Версія для друку
1 вересня 2013 р. 14:54

31 серпня 2013 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав Смоленський державний університет. Предстоятель виступив перед студентами вищих навчальних закладів Смоленської області, а потім відповів на запитання присутніх.

Учень Військової академії ППО ВС РФ: Ваша Святосте, протягом тривалого часу ми спостерігаємо в засобах масової інформації повідомлення про те, що скрізь, по всьому світу відбуваються вибухи, гинуть люди, йдуть військові дії. На Ваш погляд, що потрібно зробити нам, молодим, щоб зберегти мир і спокій у нас на Батьківщині?

— І молодим, і людям середнього віку, і старим потрібно робити одне — боротися за те, щоб Росія зберегла свій суверенітет. Суверенітет не формальний, а реальний; а реальний суверенітет — це здатність відстоювати на міжнародній арені свою точку зору, навіть якщо вона не співпадає з думкою наймогутніших країн. Суверенітет — це здатність іти своїм шляхом, спираючись на свою систему цінностей.

Сьогодні наш суверенітет дратує багатьох у світі. Один політичний діяч колись сказав мені: «Для того щоб настав мир у всьому світі, ми повинні вас переформатувати», тобто з нас зробити їх. Для того щоб цього не сталося, ви всі повинні вміти розрізняти духів (див. 1 Кор. 12:10), особливо коли вас починають схиляти до того, щоб ви ставали учасниками хаосу.

Потрібно дбайливо ставитися до своєї країни, потрібно виховувати самих себе і своїх дітей в тих переконаннях, які формують нашу спільність, які з окремих людей складають єдиний російський народ. І якщо наша молодь, від якої справді багато залежить, займе сьогодні таку життєву позицію, то це буде серйозним сигналом для тих, хто дотримується інших точок зору.

Анастасія Бєляєва, студентка Смоленського гуманітарного університету: Ваша Святосте, ми знаємо, що понад чверть століття минуло з того моменту, як Ви вперше прибули на Смоленську землю. Також ми знаємо, що Ви є першим почесним професором нашого університету, і пишаємося цим. Сьогодні ми вирішили запитати у Вас, які місця на нашій Смоленській землі Ваші улюблені.

— Дуже важке питання. Коли я, будучи митрополитом Смоленським, під'їжджав до Смоленська, то щоразу, коли машина звертала з Мінського шосе і за поворотом відкривався вид на місто з Успенським кафедральним собором, я вимовляв одну і ту ж фразу. І всі водії мої, і супроводжуючі знали — я говорив: «Любе місто Смоленськ». І духовна, і культурна складові життя міста, і навіть ця неквапливість, відсутність надривної модернізації, яка часто напружує нерви, створює нові протиріччя... Дійсно, край поетів-воїнів, як хтось сказав, світ особливий, — уся Смоленщина, починаючи від пейзажів, таких скромних, ліричних, м'яких, до сіл, районних центрів, кожен з яких я добре знаю. Просто назвіть місто, і я відразу уявляю собі все, що там знаходиться, його церковне життя. Завжди з радістю я відвідував ці районні центри, приїжджав до села, зустрічався з народом сільським, ходив по цих хатинках, служив у сільських храмах, а потім, після служб, влаштовувалася самодіяльність... Весь партгоспактив був присутній — в особі місцевого голови, завідувачки клубу, завідувачки пошти, а якщо є школа, то й завідувачки школи. Усе це близько моєму серцю, і досвід мого життя в Смоленську дуже допомагає мені сьогодні вирішувати ті завдання, які стоять переді мною як Патріархом. Дякую Вам за Ваше запитання.

Микита, студент Смоленського державного університету: В одній зі своїх проповідей Ви сказали про те, що Церква повинна говорити сучасною мовою. А коли Церква почне нею говорити? На жаль, богослужбовою мовою у нас є церковнослов'янська. Мені здається, 90% тут присутніх зовсім не розуміють богослужбової мови. Як може народ зрозуміти проповідь, яку говорить священик, якщо Євангеліє було прочитано церковнослов'янською мовою і народ абсолютно його не зрозумів? З іншого боку, в нашій Церкві існують і інші точки зору, згідно з якими церковнослов'янська — це священна мова. Один священик навіть сказав, що церковнослов'янська мова є справжньою мовою Христа. Як нам в такій ситуації знайти компроміс? Адже церковнослов'янська мова є дуже важливою для нас, це дуже красива мова, і я дуже люблю її, але, на жаль, зараз вона вже стає незрозумілою. Дякую.

— Питання Ваше нібито має кілька вимірів. Один суто практичний, про який Ви говорите. Дійсно, люди, які приходять з вулиці, у яких відсутнє церковне виховання, які не відвідували недільну школу, позбавлені можливості розуміти слов'янські тексти. Але в Церкві таких людей сьогодні, на жаль, меншість. А більшість — це ті, для кого слов'янська мова зрозуміла. Це, знаєте, як слова колискової пісні, це все з дитинства, з молодості. І якщо такій людині раптом запропонувати російську мову під час богослужіння, то вийде те ж саме, що й «Чи гепнусь я, дрючком Пропертий» в арії Ленського. Пам'ятаєте, з «Євгенія Онєгіна»? Коли переклали на українську мову, вийшла така от річ. Сучасна мова буде різати вухо і викликати невдоволення. А що таке невдоволення? Людина не може з храму вийти незадоволеною. Вона завжди має виходити втішеною, заспокоєною. У неї має відбутися зустріч з Богом, вона має відчути благодать Божу. І тому ми не можемо ось так взяти, тумблер повернути і перекласти на російську мову. Тим більше що слов'янська мова є — думаю, студенти філологічного факультету це знають, — калькою з грецької мови. А богослужіння написано по-грецьки, і навіть дієслівні форми, які існують на слов'янській, відсутні в російській. Крім того, канони, які у нас читаються, витримані у віршованій формі. Це, звичайно, не рима у звичайному розумінні цього слова, але це особливий розмір, його легко співати. І для того щоб перекласти це на російську мову, потрібен поет, потрібна неймовірно талановита людина, яка зробила би те ж саме, тільки по-російськи. Можливо, цим ми почнемо займатися в майбутньому?

Молодь, яка сьогодні приходить, ставить, як і Ви, ці питання. Але от яким шляхом ми пішли, щоб вирішити цю дилему і разом з тим не зруйнувати єдність громади. Я всім кажу — от і владиці Ісидору зараз говорю, і всім отцям, які тут знаходяться, і всім кандидатам в архієреї: у храмах повинні бути два розклади. Розклад богослужінь і розклад позабогослужбової діяльності. А що таке позабогослужбова діяльність? А це збори. Припустимо, у понеділок збори зі студентською молоддю, яка цікавиться Православ'ям, яка нічого не розуміє по-слов'янськи, але яка має інтерес. По-різному можна проводити такі збори. Наприклад, сісти в гурток, і досвідчений священик їм говорить: «Сьогодні читалося ось таке Євангеліє. Прочитайте, будь ласка, уривочок із цього Євангелія, а потім нехай кожен скаже, як він це розуміє». Читається по-російськи, усі висловилися, а потім священик підбиває підсумок. — «А тепер — от у нас є чудові пісні отця Романа, нашого барда, це такий церковний Окуджава. Давайте на гітарі пограємо, заспіваємо». — Заспівали. — «А тепер давайте своїми словами помолимось — дивіться, що зараз у Сирії коїться. Давайте помолимось про цих людей».

Жодного слова по-слов'янськи, усе в сучасній стилістиці, у сучасній культурі, те, що звично й зрозуміло будь-якій людині. Проходить так півроку, а, може, рік. І людина, яка відвідує такого роду заняття, такого роду ініціативи — але ж можна, крім того, організовувати якісь походи, поїздки — стає людиною церковною, і в храмі починає все розуміти. І без цієї літургійної реформи, без цього зламу, без цього протистояння поколінь ми можемо абсолютно спокійно вирішити це завдання. Але для цього, владика, наші священики повинні працювати в цьому плані. Це зараз категорична вимога Патріарха до всієї Церкви. Деякі парафії, звичайно, цього не можуть зробити, особливо в селі — маленька парафія, один священик, — але у великих парафіях, особливо там, де є молодь, обов'язково повинна бути позабогослужбова діяльність. І не тільки з молоддю — чому б і літніх людей не запрошувати чаю попити? Адже є самотні люди, особливо бабусі, — серце надривається, коли на них дивишся. Усе життя пропрацювала в колгоспі чи ще десь, руки страшні, нічого людина в житті не бачила — і наприкінці життя самотність. Чому б не зібрати? Чому б чаю не попити? Чому б у лото з ними не пограти? Чому б не порукодільничати?

Церква має бути місцем соціальної активності та освітніх проектів. Ось так я бачу майбутнє Православ'я. А потім і з мовою будемо вирішувати.

Юлія Кротова, студентка Сільськогосподарської академії: Ваша Святосте, Руська Православна Церква поряд з духовною освітою ставить в основу патріотичне виховання молоді. Тож скажіть, будь ласка, як повинні будуватися відносини між молоддю та Церквою?

— Думаю, тема патріотизму однаково важлива і для молодої людини, і для людей середнього та похилого віку. Вона однаково важлива для Церкви і для інших інститутів, які існують в нашій країні, тому що без патріотичного виховання ми можемо втратити країну, я вже про це сьогодні говорив, — якщо у нас немає розуміння історії, якщо ми не бачимо цінності в минулому, а патріотизм завжди виростає з минулого, як, власне кажучи, і все інше.

Адже і ви теж виростаєте з минулого. Ви навчаєтеся за підручниками, а вони були написані до Вас — це ж минуле, це попередні покоління. Тому, якщо бути послідовними і, як нам іноді пропонують, усе зруйнувати, то треба буде просто розірвати підручники й сказати: «Взагалі не хочу знати нічого з того, що було в минулому». А в сьогоденні-то виявиться, можливо, лише один відсоток з того, що вам необхідно знати. Усе приходить з минулого. У тому числі й патріотичне почуття є засвоєнням уроків історії, є розумінням того, що таке Батьківщина. І для виховання патріотичного почуття необхідно складання зусиль. Церква одна не може виховати патріотів. Важливо, щоб це відбувалося в наших університетах та інститутах. Але у мене є підозра, що у нас вища школа самоусувається від питань виховання. Не хочу говорити про Смоленськ, дай Боже, щоб тут було інакше. Але, спілкуючись з ректорами та професорами, я нерідко переконуюся в тому, що власне виховання у вищій школі не відбувається, а сьогодні вже і в середній школі виховання здійснюється дуже неповноцінно.

Але ви повинні пам'ятати, що завдання школи, чи то середня, чи вища, — це виховання особистості. Це не тільки формування робочих навичок, як іноді кажуть: «потрібно підпорядкувати вищу школу стихії ринку». Та як ви зможете фізика-теоретика підпорядкувати ринку? Як ви зможете підпорядкувати ринку історика? Як ви зможете підпорядкувати ринку людину, яка ніколи не буде займатися виробництвом, тобто тією сферою, яка регулюється ринком? Тому виховання має дуже важливе значення, і дай Боже, щоб у нас якомога швидше відновлювалася ця функція у вищих навчальних закладах.

<…>

На згадку про перебування тут хотів би подарувати цю ікону Божої Матері для нашого Смоленського державного університету. Хай під Її покровом мирно, спокійно, плідно і творчо протікає ваше життя.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Матеріали за темою

Єпископ Зеленоградський Сава: Про переклад богослужіння на російську мову не йдеться [Iнтерв'ю]

«Спадщина святого допомагає гімнографу створити його точну словесну ікону» [Iнтерв'ю]

Навчальний комітет Руської Православної Церкви провів семінар співтовариства викладачів церковнослов'янської та російської мов

У Москві представили другий том «Великого словника церковнослов'янської мови Нового часу»

Вітання Святішого Патріарха Кирила ректору Вищого театрального училища імені М.С. Щепкіна Б.М. Любимову з 75-річчям від дня народження [Патріарх : Привітання та звернення]

Голова Синодального відділу релігійної освіти й катехизації зустрівся зі студентами, керівництвом та професурою Московського соціально-педагогічного інституту

«Вирішили зробити Росії погано». В.Р. Легойда про звільнення від Болонської системи [Iнтерв'ю]

У Москві відбулася презентація освітнього проєкту журналу «Фома» та Класичної гімназії при Греко-латинському кабінеті Ю. Шичаліна

1 липня стартує XVIII Міжнародний конкурс дитячої творчості "Краса Божого світу"

До 600-річчя обрітення мощей преподобного Сергія Радонезького у широкий прокат виходить анімаційний фільм «Забуте чудо»

30 червня відбудеться прес-тур до церковного центру допомоги підліткам Василія Великого у Санкт-Петербурзі

Представники Філіппінсько-В'єтнамської єпархії організували обіди для дітей із бідних сімей

Патриаршая проповедь после вечернего богослужения в соборе Христа Спасителя г. Калининграда [Патріарх : Проповіді]

Вступительное слово Святейшего Патриарха Кирилла на собрании духовенства Калининградской митрополии [Патріарх : Привітання та звернення]

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з повноважним представником Президента РФ у ПФО, губернатором Краснодарського краю, главою Кубанської митрополії та правлячим архієреєм Новоросійської єпархії

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з повноважним представником Президента РФ в ПФО, губернатором Краснодарського краю, главою Кубанської митрополії та правлячим архієреєм Новоросійської єпархії

Інші статті

Патриаршее поздравление наместнику Троице-Сергиевой лавры епископу Сергиево-Посадскому Фоме с пятилетием архиерейской хиротонии

Приветствие Святейшего Патриарха Кирилла участникам торжеств, посвященных 15-летию образования Камчатского края

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла генерал-майору юстиции М.В. Молодцовой с юбилеем

Вітання Святішого Патріарха Кирила ректору Вищого театрального училища імені М.С. Щепкіна Б.М. Любимову з 75-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила голові Халк Маслахати Туркменістану Г.М. Бердимухамедову із 65-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила почесному голові Всеросійського товариства охорони пам'яток історії та культури Г.І. Маланічевій з ювілеєм

Патріарше вітання єпископу Наро-Фомінському Парамону з 45-річчям від дня народження

Патріарше вітання з нагоди 100-річчя Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції

Патріарше вітання архієпископу Шумському Іову з 25-річчям архієрейської хіротонії