Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в Стефано-Махриському монастирі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в Стефано-Махриському монастирі
Версія для друку
3 вересня 2013 р. 19:34
3 вересня 2013 року, у день пам'яті святителя Варлаама, єпископа Суздальського і Таруського, Махриського чудотворця, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію в Стефано-Махриському монастирі. Після богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.

Ваше Високопреосвященство! Ваше Преосвященство! Шановна матушко Єлисавето! Дорогі матушки ігумені! Дорогі отці, брати й сестри!

Я хотів би всіх вас сердечно привітати й поздоровити з чудовою подією. Ми святкуємо 20-річчя відродження Свято-Троїцької Стефано-Махриської обителі і сьогодні освятили приділ на честь преподобномучениці великої княгині Єлисавети. Нині ми маємо можливість підбити вже значний і дуже позитивний підсумок усього того, що відбулося за 20 років у цій обителі.

Тим, хто 20 років тому був тут і бачив це місце, пояснювати нічого. Але тим, хто почав відвідувати цю обитель, як я, в той час, коли вона вже була досить облаштованою, важко собі уявити подвиг матушки Єлиcавети, подвиг сестер, які тут, у глибинці, взяли на себе величезний труд, щоб перетворити це занедбане напівзруйноване місце на один з найбільш квітучих монастирів Руської Православної Церкви.

Безперечно, у всьому цьому була присутня щедра Божа допомога. Не можна просто так видумати для себе певний образ і сказати, що він неодмінно буде втілений, особливо коли немає ні матеріальних передумов, ні влади, ні грошей, ні будівельних кваліфікацій. Ніби й не було нічого, але була палка віра, що за молитвами святого преподобного Стефана, за молитвами святителя Варлаама, який прославив преподобного Стефана, ця обитель не тільки явить первозданну красу, але й перевершить її — зусиллями й трудами нового покоління руських православних людей.

І все ж це сталося. Ми мало говоримо про такого роду чудеса і такого роду звершення. Правда, святкування 1025-річчя Хрещення Русі, під час якого акцент було зроблено на останні 25 років, переконливо показало дуже багатьом людям — в Росії, Україні, Білорусі, інших країнах, на які простягає своє служіння Руська Православна Церква, та й в усьому світі, — що немає такого місця у всесвіті, немає такої країни, де за такий короткий проміжок часу, з такою силою і духовною міццю оновилася б страждальниця й мучениця Руська Православна Церква.

Люди світські, далекі від Церкви, а іноді й ті, що недоброзичливо ставляться до Церкви, шукають зовнішніх доказів, посилаються на якусь особливу підтримку влади, на зрощування Церкви з державою, якого в принципі не може бути, тому що Церква піклується про душі, а держава — про земне влаштування життя. Шукають в якихось зовнішніх обставинах, яких найчастіше і зовсім не було, пояснення чудотворному відродженню нашої Церкви. Але ми знаємо, що народ, який на 90% представлявся невіруючим, атеїстичним, не міг за 25 років так радикально змінитися. Це означає, що віра завжди жила в надрах, у глибині нашого народу, навіть серед тих партійців, які пошепки просили своїх батьків, тобто бабусь і дідусів, охрестити немовлят. Ця віра жила й тоді, коли людина, заявляючи про свої атеїстичні переконання, насправді мінилася на обличчі, коли мова заходила про Церкву й про духовне життя, і, коли до неї зверталися за допомогою, надавала її.

І ось ця релігійність, що дрімала всередині народу нашого, стрімко розкрилася в умовах свободи і виявила всю свою духовну силу. Звичайно, за ці 25 років було зроблено дуже багато для того, щоб люди, які не відчували зв'язку з вірою, з Богом, з Церквою, її відчули. І, звичайно, не слова людські відіграли вирішальну роль — Бог прихилив милість Свою до Вітчизни нашої за страждання наші, за подвиг новомучеників і сповідників Російських, за подвиг людей, таких світлих ангелоподібних особистостей, якою була мучениця велика княгиня Єлисавета Феодорівна.

Сьогодні ми в міру сил намагаємося розвивати все те, що прийшло до нас з минулого, але одночасно ставимо перед собою завдання, що стосуються і сьогоднішнього дня, і дня майбутнього. Адже все може відразу обірватися, як це вже бувало в нашій історії. А для того щоб цього не сталося, ми повинні бути пильними, ми повинні вміти розрізняти духів, особливо у світі політики, де люди так часто мімікрують, приховуючи свою сутність, зовні виявляючи себе одним чином, а по суті будучи абсолютно іншими. Сьогодні про таких людей було євангельське читання — про тих самих фарисеїв, книжників, лицемірів, які, подібно трунам, зовні пофарбовані, а всередині повні кісток і всякої нечистоти.

Для того щоб вміти прозрівати глибину людського серця, для того щоб робити правильний вибір, у тому числі політичний, ми повинні завжди зміцнювати себе у вірі й молитві. Іноді нас питають: а як Церква буде голосувати? Ми говоримо: як Господь нам вселить. І до цієї миті у мене не було сумнівів, що абсолютна більшість віруючих людей через молитву, через слово Боже не стільки розумом, скільки серцем, душею своєю визначає духів.

Я хотів би, дорога матушко, висловити Вам подяку за ті слова, які Ви зараз сказали, і за труди, які Ви тут несете. Для нас всіх сьогодні велика радість бути тут і молитися разом із сестрами, бачити це торжество святої обителі, яка протягом двадцяти років так мужньо творилася, долаючи труднощі.

Мені хотілося б сердечно подякувати також нашим благодійникам, частина з яких тут присутня, за те, що вашими зусиллями, вашими матеріальними коштами, вашою моральною підтримкою, яка була так необхідна матушці ігумені та всім сестрам, ви сприяли такому швидкому і такому прекрасному відновленню цієї святої обителі.

У зв'язку з моїм перебуванням у день святкування 20-річчя відродження обителі я б хотів піднести Вам, матушко, Іверський образ Божої Матері, який був подарований мені у святому Іверському монастирі на горі Афон. Коли цей дивний образ було мені вручено, я подумав, що потрібно знайти йому правильне місце, і напередодні відвідання обителі я прийняв рішення, що ця дорогоцінна ікона, що нібито отримала благодать від прототипу, повинна перебувати у Вашій святій обителі, зміцнюючи Вас, сестер і всіх, хто прибуває сюди, своєю великою материнською силою, своєю благодаттю, що виходить від цього образа.

А Вам, матушко, хотів би ще раз сердечно подякувати за Ваші труди. Прошу оголосити Патріаршу грамоту.

Ще раз всіх вас, мої дорогі, сердечно вітаю зі святом. За молитвами святого преподобного Стефана і святителя Варлаама Махриського, трудами ченців нехай процвітає ця свята обитель, нехай щедро ділиться з паломниками і всіма, хто переступає її поріг, тієї благодаттю, яка тут присутня. Нехай береже вас Господь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Матеріали за темою

У Новодівочому монастирі м. Москви відбулося нагородження духовенства Московської обласної єпархії

У свято Іверської ікони Божої Матері Патріарший намісник Московської єпархії звершив Літургію в Новодівочому монастирі м. Москви

Патріарше вітання настоятельці Богородице-Різдвяного монастиря м. Москви ігумені Вікторині (Перміновій) із 30-річчям чернечого постригу [Патріарх : Привітання та звернення]

У річницю кончини професора МДА Олексія Сидорова на місці його поховання у Вознесенському Оршиноу монастирі відбулися заупокійні богослужіння

Святіший Патріарх Кирил: «Есхатологічне покликання Церкви полягає в тому, щоб не допустити змішування правди з брехнею»

Патріарший візит на Соловки. Літургія в Соловецькому монастирі

У день пам'яті преподобних Зосими, Саватія та Германа Соловецьких Святіший Патріарх Кирил звершив Літургію в Соловецькому монастирі

Патріарша проповідь після Літургії в Свято-Троїцькому соборі Соловецького монастиря [Патріарх : Проповіді]

Усі матеріали з ключовими словами