Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Святіший Патріарх Кирил відвідав подвір'я Руської Православної Церкви в Белграді

Святіший Патріарх Кирил відвідав подвір'я Руської Православної Церкви в Белграді
Версія для друку
5 жовтня 2013 р. 00:48

4 жовтня 2013 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, який прибув до Сербської Православної Церкви для участі в урочистостях з нагоди 1700-річчя Міланського едикту, відвідав подвір'я Руської Православної Церкви в Белграді.

Разом зі Святішим Патріархом Кирилом до храму прибули голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон, представник Святішого Патріарха Сербського при Московському Патріаршому престолі єпископ Моравицький Антоній, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископ Солнєчногорський Сергій, заступник голови ВЗЦЗ протоієрей Миколай Балашов, секретар ВЗЦЗ з міжправославних відносин протоієрей Ігор Якимчук.

У Свято-Троїцькому храмі Святіший Патріарх Кирил звершив молебень.

У храмі молилися глави дипломатичних представництв у Республіці Сербія: посол Російської Федерації О.В. Чепурін, посол України В.Ю. Недопас, посол Білорусі В.М. Чушев.

Звертаючись до Святішого Владики, настоятель подвір'я протоієрей Віталій Тарасьєв сказав: «Сповнений духовної радості, що маю високу честь вітати Вашу Святиню у Свято-Троїцькому храмі Патріаршого подвір'я Руської Православної Церкви в Белграді. Свято-Троїцький храм споруджений руками російських біженців, які потрапили на святу сербську землю після трагічних подій в нашій Вітчизні, що відбулися в 1917-1918 роках».

Відзначивши, що протягом минулих років у храмі трудилися, молилися й несли послух як росіяни, так і сербські клірики, він нагадав: «Преподобний Іустин (Попович) тут проводив багато часу і здійснював свій чернечий подвиг, його духівником був один із настоятелів Патріаршого подвір'я блаженноспочилий протоієрей Віталій Тарасьєв».

«У післявоєнний період рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви і за згодою Сербського Патріархату Свято-Троїцький храм отримав статус Патріаршого подвір'я Руської Православної Церкви в Белграді, — продовжив настоятель храму. — У важкі часи комуністичного режиму у нас в храмі щодня відбувалася Божественна літургія, і цю традицію ми зберігаємо донині. Один із найвеличніших ієрархів Руської Православної Церкви XX століття блаженної пам'яті митрополит Никодим (Ротов) виявляв тепле ставлення до нашого храму: завдяки його особистому внеску і його благословенню у нас у важкий період у 1973 році була проведена перша Різдвяна дитяча ялинка. Святіший Патріарх Олексій I, Пимен і згодом Ваш попередник Святіший Патріарх Олексій II особливо піклувалися про храм подвір'я».

Перейшовши до недавньої історії цієї землі, він відзначив: «У 1999 році, коли Сербію і православний сербський народ спіткало велике нещастя, ми співпереживали сербам. Спільно з ними ми витримали бомбардування Югославії. Ви, Ваша Святосте, будучи головою Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату, приділили величезну увагу, любов і труд тому, щоб після бомбардувань відновити наш храм. І, з допомогою Божою, Вашими руками Патріарше подвір'я було освячено у 2007 році. Тоді після закінчення Божественної літургії Ви, Ваша Святосте, сказали, що цей день великого освячення Свято-Троїцького храму є новим початком історії Свято-Троїцького храму. І воістину, наше духовне життя завдяки Вашим молитвам, Вашим духовним повчанням і Вашій духовній опіці стало значно багатшим».

На молитовну пам'ять про відвідання Свято-Троїцького храму-подвір'я отець Віталій Тарасьєв подарував Святішому Владиці Володимирський образ Пресвятої Богородиці, написаний майстрами, які трудяться на Подвір'ї.

У слові-відповіді Святіший Патріарх Кирил сказав:

«Я з абсолютно особливим почуттям переступив поріг цього святого намоленого храму, одне зіткнення з яким пробуджує в пам'яті і трагічні, і героїчні сторінки життя нашого народу. Він є свідченням сильної віри наших людей, які внаслідок революційних подій опинилися на чужині. Більшість із них, виїхавши за межі тодішньої Росії, спрямувалася до братньої єдиновірної Сербії. Тут, у Белграді, і по всій Сербії вони знайшли домівки. Сербське суспільство, як і державна влада тодішньої Сербії, оточило їх увагою, добрим почуттям турботи. І російські люди — переважно, високоосвічені, з прекрасною кваліфікацією, чудовими трудовими навичками — включилися в життя Сербії, у тому числі сприяючи її культурному та економічному процвітанню.

Росіяни ніколи в Сербії не були чужими, про що свідчить і той факт, що незабаром після еміграції з Росії до цієї країни в самому центрі Белграда за особливим дозволом тодішнього монарха Сербії почалося будівництво Свято-Троїцького храму. Храм був побудований на кошти, які тоді мали наші люди. Він невеликий за своїми розмірами, але це ще раз говорить про те, що не зовнішня краса, не зовнішня сила повною мірою являють лик християнського життя і християнського подвигу — часом найскромніші зовнішні форми належною мірою відображають і життєвий подвиг людей, і їх віру.

Ми з вами знаходимося саме в такому храмі. Увійшовши до його стін, мимоволі стикаєшся з життям не одного покоління наших співвітчизників, які жили тут, у Сербії, зберігали православну віру, любов до своєї Батьківщини і своєї Церкви.

Ми знаємо, що гостинність, яку надала біженцям, вигнанцям з Росії Сербія, була на той час безпрецедентною. Союзницькі країни, перемога яких у Першій світовій війні багато в чому була обумовлена жертовним подвигом нашого народу, не завжди були готові прийняти біженців з відкритим серцем — так, як це зробила Сербія. Цими словами ми нікого не засуджуємо, але хочемо підкреслити нашу особливу вдячність сербському народові. І ті, хто тут опинився, трудився на благо Сербії так само, як на Батьківщині вони працювали на благо своєї країни, роблячи чудовий внесок у розвиток культури, освіти, науки, архітектури, інженерної справи і багатьох інших галузей людського знання і людської праці.

Я згадую, як, супроводжуючи Святішого Патріарха Пимена під час його першого офіційного візиту до Сербської Церкви після інтронізації, я вперше увійшов до цього храму. Згадую свої почуття, згадую, як думка моя звернулася до дуже важких сторінок нашої історії. Але в той час через політичні обставини (як на нашій Батьківщині, так і тут) не прийнято було говорити про ці героїчні і такі важкі сторінки нашої історії. Сьогодні ж, дивлячись у минуле, ми з вдячністю Богові свідчимо про духовний і трудовий подвиг наших людей, які жили тут, на гостинній сербській землі, і зберігали віру православну, які не ділили себе на росіян, білорусів, українців, які усвідомлювали себе чадами однієї Руської Православної Церкви і тут, у цьому Божому домі, об'єднувалися перед святою Чашею, підтримуючи себе в нелегких життєвих обставинах.

Пригадую також і перше відвідання цього храму після трагічних бомбардувань Югославії. Отець Віталій повідомив мені тоді, що храм постраждав і потребує капітального ремонту, практично відновлення. Коли відчинилися двері храму і я зайшов і побачив ту мерзотність та запустіння, які стали результатом варварського бомбардування центру Белграда, серце моє стислося. Милістю Божою за допомогою людей, які готові були тоді підтримати Руську Церкву в прагненні відновити її подвір'я в Белграді, ця добра справа здійснилася.

Перебуваючи сьогодні серед вас, мої дорогі, наступників тих, хто починав створення руського храму — Патріаршого подвір'я в Белграді, я б хотів з особливою любов'ю згадати його настоятелів, яких особисто знав: отця Віталія Тарасьева, отця Василія Тарасьева — і віддати їм подяку за самовіддану працю, любов до Батьківщини, міцну віру, здатність об'єднувати не тільки громаду вигнанців з Росії, але й сербів, які відвідували цей храм. І багато хто з них у цьому храмі знаходив духовну силу.

Ви згадали, отче Віталію, отця Іустина Поповича, нині святого, а в той час, про який я кажу, — вже знаменитого богослова, чудового пастиря Сербської Церкви; він, дійсно, був тісним чином пов'язаний з цим руським храмом.

На згадку про перебування тут я б хотів піднести образ Тихвінської ікони Божої Матері з пам'ятним написом про те, що образ цей є даром Патріарха Московського і всієї Русі. Підходячи до цієї ікони і молячись перед нею, згадуйте землю нашу, Церкву і вашого Патріарха.

Нехай Господь кожного з вас зберігає від злих обставин земного життя, зміцнює у вірі, дарує мир душевний, здравіє і радість у серці. Тому що радість у серці є відображенням Божественної благодаті — не скороминучими веселощами, від яких людина стомлюється, але тихою внутрішньою радістю, яка є відображенням Божого Царства. І ми знаємо: перебуваючи колись у найважчих обставинах, люди не втрачали цієї радості саме тому, що разом з ними був Господь.

Нехай Цариця Небесна покриває всіх вас Своїм Покровом, нехай підносять про вас молитви перед Господом святі Руської та Сербської землі».

Кожен з присутніх у храмі отримав на згадку про відвідання храму Предстоятелем Руської Православної Церкви образок Нерукотворного Спаса.

***

Подвір'ям Руської Православної Церкви в Белграді є храм Святої Трійці, побудований у 1924 році за проектом російського архітектора Валерія Сташевського російськими емігрантами c дозволу Уряду Королівства сербів, хорватів і словенців та з благословення Патріарха Сербського Димитрія.

У 1946 році храм отримав статус подвір'я Руської Православної Церкви в Белграді і перебував у складі ставропігійного благочиння російських православних парафій на території Югославії. У 1954 році рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви благочиння було скасовано, і всі храми, що входили до нього, крім Троїцького в Белграді та приписаної до неї Іверської каплиці на Руському цвинтарі, були передані в юрисдикцію Сербської Православної Церкви.

У 1957 році Патріарх Московський і всієї Русі Олексій I відвідав подвір'я і звершив у ньому Божественну літургію.

Троїцький храм постраждав у період бомбардувань НАТО у 1999 році. До 2007 року він був капітально відремонтований, після чого храм освятив голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Смоленський і Калінінградський Кирил (нині Святіший Патріарх Московський і всієї Русі).

Починаючи з 1950 року настоятелем Троїцького подвір'я був видатний діяч російської еміграції протоієрей Віталій Тарасьєв, наступником служіння якого після його кончини в 1974 році став його син Василій Тарасьєв. З 1998 року настоятелем подвір'я є протоієрей Віталій Тарасьєв — онук першого настоятеля храму.

У храмі до цього часу зберігся іконостас, створений князем М.С. Путятіним. В ньому знаходиться гробниця генерала П.М. Врангеля. На території подвір'я діє експозиція, присвячена історії руської еміграції в Югославії.

До Свято-Троїцькому храму приписано Русский некрополь на Новому кладовищі Белграда: Іверська каплиця і чотири ділянки поховань.

Служба комунікації ВЗЦЗ/Патріархія.ru

Матеріали за темою

Митрополит Чорногорський і Приморський Іоанникій звершив панахиду за жертвами теракту в «Крокус Сіті Холі»

Звернення Святішого Патріарха Кирила з нагоди 25-ї річниці початку агресії НАТО проти Югославії [Патріарх : Привітання та звернення]

Предстоятель Сербської Православної Церкви висловив співчуття у зв'язку з терактом у «Крокус Сіті Холлі»

Завершилося перебування Предстоятеля Сербської Православної Церкви в Москві

Жителі Софії несуть квіти до подвір'я Руської Православної Церкви в пам'ять про жертви теракту в «Крокус Сіті Холі»

У Лівані представник Руської Церкви взяв участь у хресній ході напередодні свята Благовіщення за новоюліанським календарем

Звершено богослужіння у посольському храмі в столиці Пакистану

У громадах Руської Православної Церкви в різних країнах світу моляться за жертв теракту в «Крокус Сіті Холі»

Ответы Святейшего Патриарха Кирилла на вопросы на встрече с участниками Всемирного фестиваля молодежи [Патріарх : Привітання та звернення]

Выступление Святейшего Патриарха Кирилла на Всемирном фестивале молодежи [Патріарх : Привітання та звернення]

Патріарше служіння у Троїцькому храмі підмосковного Реутова. Хіротонія архімандрита Єрмогена (Корчукова) на єпископа Туранського

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Єрмогену (Корчукову), єпископу Туранському, вікарію Кизилської єпархії [Патріарх : Привітання та звернення]

Співчуття Предстоятеля Грузинської Церкви у зв'язку з терактом у «Крокус Сіті Холі» [Привітання та звернення]

Патріарх Єрусалимський Феофіл ІІІ зустрівся з ієрархом Руської Православної Церкви

В Неділю Торжества Православ'я начальник Руської духовної місії взяв участь у Патріаршому богослужінні в Храмі Гробу Господнього в Єрусалимі

У Лівані представник Руської Церкви взяв участь у хресній ході напередодні свята Благовіщення за новоюліанським календарем

Інші новини

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з головою Ради Міжнародного конгресу промисловців і підприємців В.П. Тарлєвим

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з міністром освіти РФ С.С. Кравцовим

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з ректором РАНГіДС О.Г. Комісаровим

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з членом Бюро Російського союзу промисловців і підприємців А.Р. Бокарєвим

Святіший Патріарх Кирил: Руська та Сербська Церкви можуть здійснювати спільний внесок у зцілення недугів, що існують у православній сім'ї

Відбулася робоча зустріч Святішого Патріарха Кирила із заступниками голови Всесвітнього руського народного собору

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила із заступником мера Москви в Уряді Москви з питань житлово-комунального господарства, керівником Департаменту капітального ремонту м. Москви та виконавчим директором Фонду Храму Христа Спасителя

Святіший Патріарх Кирил прийняв митрополита Будапештського і Угорського Іларіона

Святіший Патріарх Кирил провів чергову нараду щодо Програми будівництва православних храмів у Москві

Святіший Патріарх Кирил вручив голові Державної Думи В.В. Володину орден благовірного князя Олександра Невського