Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила на церемонії нагородження переможців VI Загальноросійської олімпіади з Основ православної культури

Слово Святішого Патріарха Кирила на церемонії нагородження переможців VI Загальноросійської олімпіади з Основ православної культури
Версія для друку
26 лютого 2014 р. 23:01

26 лютого 2014 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил взяв участь у церемонії закриття VI Загальноросійської олімпіади школярів з Основ православної культури.

Ваше Високопреосвященство! Дорогі брати й сестри, учасники олімпіади!

Я завжди з особливим почуттям звертаюся до вас, і це особливе почуття забарвлене в найсвітліші й найтепліші тони й фарби. Наш олімпійський рух розпочався з 12 тисяч осіб — це менше, ніж крапля в морі; а сьогодні милістю Божою ми вже наближаємося до майже 400 тисяч учасників, і одна ця арифметика свідчить про те, що олімпіада приймається людьми, що вона сприймається як потрібна й важлива справа. Це дійсно так, тому що олімпіада — один із інструментів пробудження інтересу до того, що, можливо, є найважливішим у світогляді сучасного росіянина, і не тільки росіянина.

Йдеться про фундаментальні поняття. На жаль, велика частина інформаційного простору сьогодні не має ніякого відношення до того, що є основоположним і суттєвим для формування людської особистості, отже і для благополуччя суспільства і благополуччя країни. Це відбувається не з якоїсь злої волі, а просто тому, що думки людей насамперед спрямовані на те, що є важливим в даний момент. Це пов'язано з професійною діяльністю, з вирішенням різних питань — адміністративних, технічних, політичних. Громадський порядок денний є настільки ущільненим цією повсякденністю, що остання закриває собою найбільш основне й фундаментальне, без чого і сама повсякденність не може бути позитивною, мирною і благополучною.

Основи православної культури — це основи нашого духовного буття, це основи нашої національної самосвідомості. Ми бачимо, що сьогодні відбувається в багатьох країнах і державах — яка розгубленість розумів, кровопролиття, ненависть, ворожнеча, зіткнення різних груп. Чому це відбувається? А саме тому, що розмиті фундаментальні основи світогляду та становлення особистості людини; і тому за основу приймається щось тимчасове, минуще, найчастіше політизоване, що не може сприяти формуванню цілісної людської особистості.

Мені доводиться зараз брати участь у різного роду співбесідах, дискусіях, бесідах, нарадах, які, у тому числі, стосуються того, що відбувається у світі. І багато людей кажуть: «Але ж повинна бути якась основа, має бути якийсь стрижень, без якого розпадеться національне життя». А я додаю: «Не просто національне життя — людська спільність розпадеться, якщо немає стрижня».

Чому ми говоримо про те, що релігія, Православ'я, релігійна культура є такими стрижнями? Тому що через залучення до релігійних знань формується система моральних цінностей, етика, мораль. А що таке людські стосунки? Це насамперед ті відносини, де моральний фактор є найголовнішим і вирішальним. Знову-таки, сучасний підхід до цієї теми передбачає, щоб головним фактором було право, закон: «от є закон і живіть за законом; і закон все відрегулює». Але ми, по-перше, знаємо, що не всі закони повною мірою відображають сподівання людей. Є закони, які не повною мірою відображають моральну основу людської особистості. Є закони погано написані, є закони, ледь прийняті більшістю, є закони, які піддаються критиці з боку великого числа людей, а є ще проблеми низької культури, у тому числі правової, що веде до високого рівня криміналізації. Усі ці фактори призводять до думки про те, що тільки закон не може бути регулятором людських відносин.

Ми робимо добро чи зло не тому, що є закон — ми законів часто не знаємо. Ми робимо добро чи, навпаки, зло, тому що вважаємо, що потрібно зробити так, а не інакше. З нашого розуму, з нашого серця походить ця мотивація, і коли ми виховуємо своє серце, свій розум, коли ми формуємо моральну основу свого власного світогляду, ми закладаємо надзвичайно важливий вимір, у тому числі в наші відносини з оточуючими людьми. А це означає, що без моральної основи не може існувати людське суспільство. Ніякі закони, у відриві від моральності, нездатні встановити справедливі мирні відносини між людьми, особливо якщо йдеться про такі суспільства, де є представники різних культур, різних релігій, різного ставлення до релігії в принципі — багатоконфесійні, багатоетнічні суспільства.

Чому ми глибоко переконані в тому, що викладання Основ православної культури є таким важливим, особливо для Росії? Тому що одним з дуже чутливих питань є питання міжетнічних і міжрелігійних відносин. Для Росії це одне з найважливіших питань. Коли ми дискутували щодо того, що викладати в школі, то були люди, які казали: «Не можна викладати основи релігійної культури, тому що це розділить дітей, це розділить суспільство, це спровокує конфлікти». А ми, відштовхуючись вже від свого власного досвіду, говорили: «Викладання основ релігійної культури (у першу чергу ми говорили про православну культуру) ніколи не спровокує ніякого напруження». А чому? А тому, що переконати людину православну в тому, що вона має добре ставитися до носія іншої релігії чи до представника іншої нації можна тільки через апеляцію до її власних переконань. Не можна на основі відстороненого релігієзнавчого предмета, який не має ніякого відношення до виховання, переконати людей, що всім потрібно жити дружно. Ось це веде до пустих фраз, до пустих слів, це як вітер по даху — прогримів і полетів далі, в момент удару по даху всі звертають увагу, а потім забувають. Пусті фрази — це те ж саме. І коли нас закликають до толерантності, тобто до терпимості, політкоректності, то це пустий звук, який не наповнюється ніяким реальним змістом.

А що зробити для того, щоб це не був пустий звук, щоб люди могли жити в мирі, незважаючи на релігійні й національні відмінності? Потрібно робити те, що ми тепер робимо: спираючись на свою власну аргументацію, в даному випадку православну, формувати доброзичливе ставлення до інших. І тоді ця аргументація, пов'язана з релігійними поглядами людини, стає найсильнішою і найпереконливішою.

Цими днями я мав можливість зустрічатися з керівниками північнокавказьких республік. Вони мусульмани, ми говорили на цю тему, і вони повністю зі мною погоджувалися в тому, що вчити мусульман доброму ставленню до християнства має іслам. В ісламі багато аргументів на користь того, щоб виховати такого мусульманина — це буде згідно з їх релігійною традицією.

А як можна виховати добре ставлення до мусульманина з боку православного? На підставі християнської традиції, на підставі того, чого вчили Христос, святі апостоли, вчителі Церкви, святі отці, на підставі того передання, тієї традиції, яку Церква несе в собі. Тоді добре ставлення віруючої православної людини до мусульманина, іудея чи буддиста, представника якоїсь іншої релігії спирається на дуже потужну систему аргументації, яка входить до її світогляду.

Це те, що стосується важливої теми міжрелігійних відносин. Але у нас є й інша дуже важлива тема — це людське щастя, це благополуччя. Ми знаємо, що ніякими грошима неможливо купити любов — не брехливу, не продажну, а справжню любов. Ніяким грошима ви це почуття не можете порушити в людині. Може бути обман, може бути гра, може бути видимість цих почуттів, але справжнього почуття неможливо порушити грошима. Це в глибині серця, і кожен це знає, — як і те, що неможливо бути добрим за гроші, чи під тиском влади, чи під тиском якихось зовнішніх обставин.

Добрим можна бути, тільки якщо доброта в серці; а любов і доброта — це і є параметри людського щастя. Вони формують міцні сім'ї, добрі відносини між батьками й дітьми; вони формують той благодатний світ, у якому особистість може виховуватися без жодного ризику потрапити до рабства помилкових і небезпечних ідей. І ми глибоко переконані в тому, що виховання нашої молоді в Православ'ї є її шляхом до щастя. Тому що міцні моральні підвалини формують такі великі сильні почуття, як любов і доброта, або, принаймні, підтримують ці почуття і не дають їм зруйнуватися.

Тому я з дуже великою увагою ставлюся до всього, що відбувається у сфері релігійної освіти в нашій країні, і не тільки в нашій країні. Я хотів би відзначити певні успіхи, хоча, можливо, ці успіхи ще не повною мірою відповідають масштабам країни і масштабам поставлених перед нами завдань. І олімпіади, які дуже сприяють успіху цієї доброї справи, одночасно є механізмом просування всіх цих правильних, на мій погляд, думок і показником того, що у нас відбувається.

Я хотів би висловити сердечну подяку всім, хто організовує олімпіаду — ПСТГУ, Відділу релігійної освіти й катехізації Руської Православної Церкви, благодійному фонду «Мета». З 2013 року до організації олімпіад підключився благодійний фонд святого Василія Великого, і я хотів би подякувати його керівникам і засновникам за цю роботу.

Мені здається, потрібно, щоб якомога більше вищих навчальних закладів підтримували олімпіаду, і я радий, що цьогоріч до роботи підключився також Російський православний університет. Сподіваюся, що все більше й більше вищих навчальних закладів братимуть участь у цій роботі.

Я хотів би всіх вас сердечно привітати і ще раз висловити свою радість у зв'язку з тією подією, яка зараз відбувається. Хотів би особливо подякувати лауреатам, переможцям олімпіади за їхню енергію, за їхню ініціативу, за їхню працю, яку вони поклали заради досягнення цієї високої і почесної мети. Нехай благословення Боже перебуває над нашою молоддю, над нашими школами, над нашими юнаками, дівчатами, дітьми — над усіма, хто з ретельністю вивчає Основи православної культури. Допомагай вам Бог.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Матеріали за темою

Виставка «Православна Русь. Моя історія. Рюриковичі» відкрилася в Санкт-Петербурзі

Свято-Тихонівський університет проведе олімпіаду для школярів 6-11 класів

На секції Різдвяних читань у Храмі Христа Спасителя обговорили питання розвитку шкільного олімпійського руху

У Храмі Христа Спасителя відбулася церемонія закриття XXIII Міжнародних Різдвяних читань

У рамках Різдвяних читань відбувся майстер-клас освітньої платформи «Клевер лабораторія»

Московський досвід взаємодії Церкви та Департаменту освіти й науки представлений на Різдвяних читаннях

У Мінську пройшов республіканський семінар «Педагогічні умови реалізації інноваційних проектів духовно-морального виховання учнів на православних традиціях і цінностях білоруського народу»

Відбулася освітня секція XXIV Всесвітнього руського народного собору

Інші статті

Поздравления Святейшего Патриарха Кирилла по случаю Дня российской науки

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла художественному руководителю Московского молодежного театра B.C. Спесивцеву с 80-летием со дня рождения

Патриаршее поздравление митрополиту Нижегородскому Георгию с 20-летием архиерейской хиротонии

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла по случаю 80-летия разгрома советскими войсками немецко-фашистских войск в Сталинградской битве

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в четырнадцатую годовщину интронизации после Литургии в Храме Христа Спасителя

Вітання Святішого Патріарха Кирила спеціальному представнику Президента Росії С.Б. Іванову з 70-річчям від дня народження

Патріарше вітання митрополитові Воронезькому Сергію з 40-річчям архієрейської хіротонії

Патріарше вітання члену Опікунської ради гімназії святителя Василія Великого З.М. Чавчавадзе з 80-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила Блаженнішому Митрополитові всієї Америки і Канади Тихону з 10-річчям інтронізації

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелеві Сербської Православної Церкви з днем пам'яті святителя Сави