Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Виступ Святішого Патріарха Кирила на урочистому акті з нагоди 200-річчя перебування Московських духовних шкіл в Троїце-Сергієвій лаврі

Виступ Святішого Патріарха Кирила на урочистому акті з нагоди 200-річчя перебування Московських духовних шкіл в Троїце-Сергієвій лаврі
Версія для друку
14 жовтня 2014 р. 23:48

14 жовтня 2014 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил очолив урочистий акт, присвячений 200-річчю перебування Московських духовних шкіл в Троїце-Сергієвій лаврі. Предстоятель звернувся до учасників зборів зі словом.

Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Владико ректоре! Шановний Олександре Дмитровичу! Високі представники державної влади! Дорогі отці, браття й сестри!

Цілком очевидно, що після переїзду до Троїце-Сергієвої лаври академія розпочала новий етап свого життя — як вищий навчальний заклад європейського зразка. XIX століття було століттям розквіту школи. Наведу чудові слова випускника Санкт-Петербурзької духовної академії, відомого професора догматичного богослов'я Олександра Львовича Катанського, який викладав саме тут, у Троїце-Сергієвій лаврі: «З бунтівного Петербурга судилося мені переселитися до Сергієва Посада, до тихої обителі преподобного Сергія, до Московської академії, що знаходилася під його покровом. У ній витали дух Філарета, митрополита Московського, велетенська вченість. Охоче їхав я до Московської академії. Вона виступала тоді з низки інших наших духовних академій своєю солідною вченістю. Московська академія вимальовувалася в нашому уявленні як строго наукове царство філаретівського гарту, свого роду російський Оксфорд, як її називали іноземці, що відвідували Росію». Ось таке чудове свідчення про той прогрес, який академія зробила буквально за кілька десятиліть XIX століття. А в 1864 році, коли академія святкувала 50-річчя свого перебування в стінах Троїце-Сергієвої лаври, святитель Філарет написав: «Духовенство столиці, що складається з тих, хто отримав академічну освіту, значною мірою має перевагу перед іншим духовенством Московської єпархії як просвітою, так і моральним характером, і супроводжується відповідним впливом на парафіян».

Такі два дуже важливих свідчення. Одне — професійного богослова, професора, який говорить про академію як про «російський Оксфорд», відзначаючи науковий характер цього закладу. А святитель Філарет, як архіпастир і одночасно богослов, характеризує академію за її духовними плодами, стверджуючи, що випускники академії — кращі представники московського кліру. Ось із цих двох цитат і складається, напевно, найголовніше, що я хотів би побажати Московській духовній академії.

По-перше, я хотів би побажати академії постійного наукового, богословського розвитку. Не можна стояти на місці, не можна тільки повторювати те, що було колись написано. Богословська школа має бути джерелом актуальної богословської думки. Якщо цього не буде, то ми повторимо величезну помилку нашого вітчизняного богослов'я, яке колись опинилося в полоні схоластики, притому не найкращих її зразків, так що жива богословська думка в Росії по-справжньому стала розвиватися тільки в XIX столітті, що і відзначив Олександр Львович Катанський.

От і сьогодні наші школи проходять через той період свого історичного розвитку, який характеризується змінами. Я не вживаю слово «реформи», не люблю це слово, яке набуло негативних конотацій після богопротивних спроб оновленців реформувати Церкву. Я волію говорити про зміни на краще. Те, що сьогодні відбувається в рамках всієї нашої богословської системи, має супроводжуватися змінами на краще. І система підготовки студентів, і характер роботи педагогів — усе вимагає нових зусиль, нового імпульсу для того, щоб результат був дійсно позитивним.

Звичайно, потрібно сказати і про виховну функцію школи. Мені доводилося багато про це розмірковувати, коли я сам був ректором Санкт-Петербурзької духовної академії. Пригадую свої семінарські роки. Що більш за все справляло враження на молодий розум, на молоду душу? Не слова, що їх говорили наші педагоги, — а багато з них були випускниками дореволюційних духовних академій, — але насамперед приклад їх роботи і приклад їх життя.

Якщо педагог, вихователь у духовній школі здатний «заразити» студента, вихованця певним життєвим ентузіазмом, схильністю до постійного пошуку, до роботи, до розвитку, причому добитися цього не тільки своїми словами, але і прикладом своєї власної особистості, то це буде найправильніший педагогічний прийом. А слова, які ніяк не підкріплюються життям, у одних викликають лише сумну посмішку, у інших жаль, у третіх роздратування, але не залишають жодного сліду в душі.

Тому я хотів би підкреслити величезну моральну, духовну відповідальність всіх тих, хто трудиться в духовних школах над вихованням нашого молодого покоління богословів і священнослужителів. І для того щоб і сьогодні Патріарх міг в урочистій обстановці вже від себе особисто повторити чудові слова митрополита Філарета (Дроздова) про те, що кращими представниками кліру є випускники Московської духовної академії, я б дуже просив всіх — і професорів, і викладачів, і вихователів — зробити все для того, щоб, вимовляючи важливі й правильні слова, звертаючись до молодого покоління майбутніх священнослужителів, ви підкріплювали сказане своїм особистим прикладом, щирістю, сердечністю, ентузіазмом, постійною роботою думки. Щоб богослов'я не асоціювалося з якимсь нудним заняттям, а навчання в школі не пов'язувалося з необхідністю волею-неволею пройти цей життєвий період, щоб потім пастися на тучному пасовиську. Дай Боже, щоб саме перебування в духовній школі завжди було пов'язано з подоланням самих себе, з досягненням неодмінних позитивних результатів, з безсумнівним духовним, моральним та інтелектуальним зростанням.

Я хотів би ще раз сердечно привітати всіх вас і висловити надію на те, що у XXI столітті Московська академія доб'ється значно більшого, ніж вдалося вашим славним попередникам у столітті XIX. До цього зобов'язує нас складність сучасного життя. До цього зобов'язують нас проблеми, які адресуються Церкві, і які виростають з повсякденного життя, проблеми, які всім нам потрібно вирішувати для того, щоб зберегти й зміцнити віру православну в нашому народі. Щоб і ті, хто прийде нам на зміну, могли сказати, що духовна академія біля Святої Трійці зробила свій великий і істотний внесок у відродження Православ'я на Святій Русі.

Ось із цими побажаннями я і хотів до вас сьогодні звернутися. Нехай Господь допомагає кожному нести свій хрест і здійснювати своє служіння на благо Церкви нашої і на спасіння ввіреного нам народу. Нехай береже вас Господь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Виступ Святішого Патріарха Кирила на позачерговому соборному з'їзді Всесвітнього руського народного собору

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня військ національної гвардії Росії

Патріарше вітання настоятельці Покровського Хотькового монастиря ігумені Олімпіаді (Барановій) з 40-річчям чернечого постригу

Співчуття Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня працівника культури Росії

Співчуття Блаженнішого Архієпископа Охридського і Македонського Стефана у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Алексію (Турікову), єпископу Раменському

Звернення Святішого Патріарха Кирила з нагоди 25-ї річниці початку агресії НАТО проти Югославії