Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Виступ Святішого патріарха Кирила на відкрітті V Всецерковного з'їзду єпархіальних місіонерів

Виступ Святішого патріарха Кирила на відкрітті V Всецерковного з'їзду єпархіальних місіонерів
Версія для друку
23 листопада 2014 р. 21:21

23 листопада 2014 року в Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя в Москві Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил очолив відкриття V Всецерковного з'їзду єпархіальних місіонерів. Предстоятель Руської Церкви звернувся до делегатів з'їзду з Первосвятительським словом.

Хотів би сердечно привітати всіх вас, присутніх сьогодні в цьому залі на відкритті П'ятого з'їзду єпархіальних місіонерів. <...>

В рамках підготовки до цьогорічного місіонерського з'їзду пройшли міжрегіональні конференції керівників єпархіальних місіонерських відділів. На цих форумах серед цілого ряду актуальних питань обговорювалася і тема організації місіонерського служіння в новоутворених єпархіях. Показово, що делегати були єдині в думці щодо того, що місіонерське служіння має носити системний, регулярний характер. При цьому хочу зауважити, що іноді в документах такі ідеї формулюються, а на практиці нічого не відбувається. 

А для цього необхідно створити своєрідну місіонерську карту кожної єпархії, яка містила б відомості не тільки про кількість і щільність населення, його релігійний та національний склад, але і відображала б ситуацію з діяльністю розкольницьких і псевдоправославних громад, а також різних сектантських організацій. Разом з тим в ній мають бути відображені пріоритетні для кожної єпархії напрямки роботи, наприклад: в освітніх, медичних, соціальних, виправних або в інших установах. 

Карта повинна стати путівником по нашій місіонерській роботі і одним з головних джерел інформації, у тому числі і для вищого церковного управління.

Досить актуальною є місіонерська діяльність серед жителів віддалених від регіональних центрів поселень Сибіру, Далекого Сходу і Крайньої Півночі. Це традиційний напрямок місії, що оформилася ще в дореволюційний період, і він має пріоритетне значення для нашої Церкви. Але якщо в XIX столітті об'єктами місіонерських зусиль були переважно представники місцевих корінних народів, то сьогодні слід не менш активно працювати і з тими людьми, які, належачи етнічно і культурно до православної традиції, опинилися в силу різних життєвих причин значною мірою відрізаними не тільки від благ цивілізації, але і від зв'язку з православними духовними центрами — храмами і обителями. Людям, які трудяться в екстремальних умовах (наприклад, на бурових вежах або в місцях видобутку газу), присутність священика так само важлива, як і в збройних силах служіння капеланів. <...>

На жаль, тимчасова присутність духовенства у віддалених куточках будь-якого регіону з місіонерськими цілями не може служити засобом вирішення кадрових проблем, пов'язаних з нестачею кліру місцевих єпархій. Завдання місіонера звернути розум і серце людини до Бога, хрестити її, наставити в початкових знаннях Євангельської істини. Однак цим духовне життя зверненого не закінчується, з цього воно лише починається. Далі новохрещений потребує постійної пастирської турботи, невпинного піклування і, звичайно ж, регулярної участі в Літургії, в залученні Святих Христових Таїн.

Тому, особливої актуальності набуває створення постійно діючого храму або хоча б молитовного приміщення і, що ще більш важливо, наявність постійного священика, що піклується про вручену йому від Бога паству.

Місія серед корінних і нечисленних народів нашої країни часто стикається ще з однією важливою проблемою: проблемою співвіднесеності національної культури і християнської віри, що постає перед зверненими людьми у формі руського Православ'я. Чи означає це, що людина, яка етнічно належить до однієї з народностей Сибіру або Далекого Сходу, воцерковлюючись, має відмовитися від рідної їй культурної традиції?

Мова повинна йти в такому разі не про русифікацію, тобто про розрив з місцевою культурою, а про насичення цієї культури християнськими смислами. Тому переконаний, місія має бути пов'язана з роботою зі збереження національних культур та їх відродження. Саме так працювали наші видатні місіонери в XIX і на початку XX століття. Зроблені ними переклади богослужбових і біблійних текстів послужили, зокрема, становленню національної писемності та літератури.

Поряд із традиційними формами місії слід використовувати і сучасні методи, враховувати соціальний контекст епохи. За останні кілька десятиліть інформаційні та комунікаційні технології просунулися надзвичайно далеко. Без перебільшення можна сказати, що у світі відбулася справжня інформаційна революція. Наслідком цього стала, зокрема, активізація просвітницької та апологетичної діяльності православних християн в ЗМІ, мережі Інтернет і, особливо, в соціальних мережах.

Проте, працюючи у всіх перерахованих інформаційних середовищах, християнин покликаний самим Богом усвідомлювати високу відповідальність за зміст, а також стиль своїх висловлювань, які нехай навіть і знаходяться в полемічному контексті. Ми не повинні давати приводу для докорів тим, хто шукає приводів.

І завдання місіонера полягає не в тому, щоб перемогти в диспуті, а щоб своїм особистим прикладом, своїми словами, своєю любов'ю залучити людей, тому що нерідко перемога в дебатах означає для переможеного опонента втрату можливості прийняти Христа. Тому я закликаю дуже обережно брати участь у різного роду диспутах. У суперечках істина не народжується, вона народжується в серйозній дискусії, яка спрямована на вирішення конкретної проблеми.

У тісному зв'язку з апологетикою знаходиться антисектантська і антирозкольна діяльність, яка продовжує залишатися одним із важливих напрямків місіонерського служіння, поряд із захистом традиційних християнських цінностей і способу життя перед обличчям насамперед агресивного секуляризму. 

При цьому місіонер, у тому числі і той, хто працює на парафії, має володіти достатнім рівнем знань і відповідною освітою, з тим щоб слово його звучало переконливо і авторитетно. 

Сьогодні успішно реалізується прийнята Священним Синодом у 2007 році «Концепція місіонерської діяльності Руської Православної Церкви», розроблено освітній стандарт і прийняті інші документи, що регламентують і регулюють підготовку місіонерів. На порядку денному стоїть дуже важливе завдання — організувати підготовку місіонерів при семінаріях та інших освітніх установах нашої Церкви. І по тому, як буде вирішуватися це завдання, можна судити про ставлення до місіонерської теми єпархіальних архієреїв і керівників духовної освіти.

Я прошу владику Варсонофія відстежувати статистику, яка показує, що відбувається в місіонерській діяльності в кожній єпархії: скільки місіонерів пройшло навчання, в якій кількості парафій існують місіонери, як працюють єпархіальні та Благочинницькі місіонери. І за цими показниками ми будемо судити і про ставлення архієрея до справи місії — не по словах, а по справах. Сьогодні місіонерська тема — це головна тема Церкви.

Іншим показником є організація місіонерської роботи на парафіях, у тому числі за допомогою призначення в штат парафій оплачуваних фахівців в області місії і катехізації. Незважаючи на прийняті рішення Архієрейським Собором і Священним Синодом, ця робота йде не так швидко, як хотілося б. Тому з трибуни місіонерського з'їзду я знову звертаюся до Преосвященних Владик і до отців настоятелів: нам належить значно прискорити як підготовку місіонерів-катехитів, так і їх призначення в штат парафій, насамперед — міських, де сьогодні особливо затребуване це служіння. Я вже не кажу про відповідних співробітників в єпархіальних управліннях та в благочиннях. Ці вакансії повинні беззастережно бути заповнені там, де цього ще не сталося. <...>

Бажаю всім учасникам нинішнього З'їзду, всім місіонерам, єпархіальним архієреям, настоятелям, благочинним плідних трудів на ниві церковної місії.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

(Скорочено. Повний текст див. на російській версії сайту).

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарше привітання митрополиту Єкатеринбурзькому Євгенію з 50-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди 100-річчя Центрального будинку вчених

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання учасників Зборів ігуменів та ігумень монастирів Руської Православної Церкви

Доповідь Святішого Патріарха Кирила на Зборах ігуменів та ігумень монастирів Руської Православної Церкви (23 вересня 2022 року)

Вітання Святішого Патріарха Кирила членові Ради Федерації О.П. Ткачу з 55-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди 1100-річчя прийняття ісламу народами Волзької Булгарії

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Кирилу, єпископу Звенигородському

Патріарше вітання митрополитові Веніаміну (Пушкарю) із 30-річчям архієрейської хіротонії

Вітання Святішого Патріарха Кирила учасникам урочистостей, присвячених 1160-річчю російської державності

Патріарше вітання настоятельці Гродненського Різдво-Богородичного монастиря ігумені Гавриїлі (Глуховій) із 30-річчям настоятельських трудів та 30-річчям відродження чернечого життя в обителі