Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Виступ Святішого Патріарха Кирила на засіданні Президії Міжрелігійної ради Росії

Виступ Святішого Патріарха Кирила на засіданні Президії Міжрелігійної ради Росії
Версія для друку
7 грудня 2018 р. 10:50

6 грудня 2018 року в Патріаршій і Синодальній резиденції в московському Даниловому монастирі відбулося урочисте засідання Президії Міжрелігійної ради Росії, присвячене 20-річчю від дня заснування цієї організації. До учасників засідання звернувся Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.

Дорогі співбрати — голови й представники традиційних релігійних громад нашої країни, шановні державні та громадські діячі!

Наше сьогоднішнє засідання присвячене 20-річчю від дня утворення Міжрелігійної ради Росії. Ми створювали Раду у непростий час, коли ступінь терористичної загрози була дуже велика, коли міжрелігійні відносини стали зазнавати впливу деструктивних сил, бо дуже багато хто хотів використати фактор нашого релігійного плюралізму у Росії для того, щоб розвивати відцентрові тенденції в житті суспільства, зіштовхувати представників релігій, і була потрібна певна мужність з боку керівників традиційних релігійних громад і мудрість, щоб у ті непрості часи прийняти рішення про створення спільної організації. Було потрібно вибудувати таку схему взаємодії традиційних конфесій, яка виключила б можливість переходу міжетнічних конфліктів, які тоді переповнювали країну, у міжрелігійні. Якби міжетнічні конфлікти були б підкріплені міжрелігійними, то важко було б сказати, як склалася б історія нашої багатонаціональної Вітчизни.  Зростання національної самосвідомості у ті роки нерідко супроводжувалося проявом націоналізму та ксенофобії. Все це відбувалося через нестачу знань про релігії, люди не завжди вміли відрізняти справжню релігійну традицію від радикальних ідей поборників уявної «чистоти віри». Так, після початку першої чеченської війни, наприкінці 1994 року, були чутні заклики бойовиків до ісламських лідерів оголосити Росії джихад. Це могло суттєво погіршити протистояння і погіршити ситуацію у всьому регіоні Північного Кавказу.  Верховний муфтій Чечні Хусейн Алсабеков проявив тоді мужність, приїхав до Москви для зустрічі з Патріархом Олексієм II. Релігійні лідери ухвалили спільну заяву, в якій категорично засудили спроби представити конфлікт у Чечні як міжрелігійний конфлікт, як протистояння християн і мусульман, і засудили будь-яке використання релігійної риторики для розпалювання ворожнечі між людьми, назвавши тяжким гріхом.

У цей період ще однією больовою точкою на просторі колишнього СРСР був Нагорний Карабах. У 1990-ті роки релігійні лідери Вірменії та Азербайджану за посередництвом Патріарха Московського і всієї Русі під час тристоронніх зустрічей рішуче засудили спроби екстремістів використовувати релігійний чинник для посилення протиріч.  Була очевидна велика роль, яку наші релігії можуть і покликані відігравати у миротворчих процесах, у підтримці громадянської злагоди і загальної стабільності.

У 90-х роках у країну буквально ринули зарубіжні проповідники всіх мастей, серед яких були представники деструктивних сект. Було вкрай важливо відокремити традиційні для нашої країни релігії від різноманітних нових релігійних рухів і сект. Я гадаю, багато хто з присутніх тут сьогодні пам'ятають, який безпрецедентний політичний тиск чинився на нашу країну перед прийняттям і після прийняття у 1997 році Закону «Про свободу совісті та релігійні об'єднання». Білл Клінтон дзвонив президенту Єльцину, американські сенатори зверталися з палкими закликами не допустити прийняття цього закону, не знаючи і не розуміючи специфіки Росії, не уявляючи, який був важливий цей закон саме для того, щоб запобігти можливим конфліктам на релігійній основі. Все-таки спільними зусиллями вдалося відстояти цей закон, ухваливши його і, звісно, цей закон і сьогодні відіграє позитивну роль, зокрема, створюючи законодавчу базу для міжрелігійної співпраці.

Моїм глибоким переконанням є те, що релігійні общини не повинні замикатися в гетто. Віруючі мають повне право брати активну участь у соціальних процесах, у культурному житті і виступати в публічному просторі. Релігійні лідери і всі віруючі люди повинні піднімати свій голос на захист моральних основ, давати моральну оцінку подіям суспільного життя. Коли ж висловлюється консолідована позиція релігій з різних питань, які хвилюють суспільство, це має особливу силу, особливу вагу і вплив.

Заснування Міжрелігійної ради Росії стало закономірним продовженням традицій дружби і співпраці релігійних лідерів, які мали місце у Радянському Союзі. Добре пам'ятаю зустріч, що відбулася 23 грудня 1998 року на території Данилового монастиря, у Відділі зовнішніх церковних зв'язків, на якій було засновано Міжрелігійну раду Росії. Організаціями-засновниками Ради виступили Руська Православна Церква, Центральне духовне управління мусульман Росії, Рада муфтіїв Росії, Конгрес єврейських релігійних громад і організацій Росії і Буддійська традиційна сангха Росії. Голови цих релігійних общин увійшли до складу Президії Міжрелігійної ради Росії. У 2001 році до складу Ради були прийняті Координаційний центр мусульман Північного Кавказу і Федерація єврейських громад Росії. А у 2017 році до Міжрелігійної ради Росії увійшло Духовне управління мусульман Татарстану. 

<...>

В умовах сучасного глобального, взаємозалежного і взаємопов’язаного світу Міжрелігійна рада Росії у своїй роботі не може обмежуватися лише внутрішньоросійською проблематикою. Показово, що саме перша заява МРР, що датується 25 березня 1999 року, була присвячена зарубіжній тематиці, а саме осуду варварських бомбардувань Союзної Республіки Югославія силами НАТО. МРР виступала з заявами з приводу терористичних атак 11 вересня 2001 року у США, насильства на Святій Землі (2002 рік), у зв'язку з воєнними діями в Іраку (2003 рік). Кілька заяв Ради, починаючи з 2013 року, висловлювали нашу спільну позицію у зв'язку з утисками віруючих на Україні. 

Міжнародний аспект діяльності Ради також знайшов вираження у проведенні ряду великих міжрелігійних форумів. У 2000 році в Москві МРР провела I Міжрелігійний миротворчий форум, який став першим подібним заходом у пострадянський період. У березні 2004 року в Москві під егідою МРР пройшов II Міжрелігійний миротворчий форум, у рамках якого було засновано Міжрелігійну раду СНД. 3-5 липня 2006 року в Москві пройшов організований за участю Ради найбільший міжрелігійний форум за всю історію Росії — Всесвітній саміт духовних лідерів. У заході взяли участь понад 300 релігійних діячів із 49 країн. Прийняті за підсумками форумів спільні документи, ідеї що містяться в них, принципи і заклики, на мій погляд, не втратили своєї актуальності і сьогодні. 

Росія не знала релігійних воєн, у нашій країні не було конфліктів на релігійній основі. У цьому контексті ми можемо заявляти про наявність у нас самобутньої моделі мирного співіснування представників різних етносів і релігій у масштабах однієї країни. Російська практика міжрелігійних відносин передбачає концентрацію на практичних питаннях, до того ж нашими принципами є: повага до цілісності віровчення і способу життя послідовників інших релігій, прагнення не вторгатися у внутрішнє життя релігійних організацій. Водночас відмінності у релігійних переконаннях не повинні заважати віруючим перебувати в добросусідських і дружніх відносинах. Їх джерелом може служити глибока повага, яка корениться у власному досвіді віри, до прагнення іншої людини жити згідно з нормами своєї духовної традиції, яка передається її предками з покоління в покоління. Більш того, близькість моральних цінностей наших релігій сприяє взаєморозумінню, дозволяє бути солідарними відносно ряду злободенних проблем і співпрацювати в багатьох напрямках. 

Альтернативою пропонованого нам Заходом «плавильного котла» цивілізацій, що руйнує традиційні релігійні цінності, може стати концепція мирного співіснування і партнерства різних культурних моделей, жодна з яких не повинна претендувати на універсальність і пригнічувати інші. Прихильність до прав і свобод повинна бути з'єднан з повагою до моральних основ, національних і релігійних традицій народів. Такою є світоглядна, ідеологічна платформа нашої співпраці. Начебто у двох, трьох реченнях можна сказати, але насправді за всім цим стоїть вся історія нашої країни і нашого народу, історія взаємин представників різних релігій на території Росії. 

Міжрелігійна рада Росії є гідним продовжувачем славної історії взаємин віруючих нашої країни. Діяльність МРР зробила великий внесок в об'єднання зусиль у справі примирення і духовно-морального відродження нашої країни, створення клімату взаєморозуміння та добросусідства в дуже складний період нашої національної історії. Практично стався злам всього державного устрою, різкий поворот нашої історії. Дуже часто народи через такі повороти не могли пройти благополучно. Наслідки часто бували згубними. Ми знаємо на прикладі Західної Європи, що відбувалося, які криваві зіткнення і міжрелігійні війни. Милістю Божою, цей складний історичний поворот ми з вами пройшли всі разом, зберігаючи мир одне з одним і сприяючи зміцненню солідарності і добрих відносин між нашими віруючими, які і складають єдиний багатонаціональний народ Російської Федерації. 

Доброзичливі відносини між релігійними лідерами теж є важливим чинником, бо, спостерігаючи за нашою співпрацею, люди розуміють, що вони здатні формувати спільну позицію перед тими викликами, які стосуються всіх нас, і, демонструючи нашу солідарність, ми, звичайно, допомагаємо і всім тим, хто з повагою ставиться до нашої позиції, йти тим самим шляхом. 

Дуже б хотілося, щоб голос членів Міжрелігійної ради Росії було чути у публічному просторі, щоб наші слова і заяви були відомі широкому колу людей, чого можна досягти, зокрема, за допомогою активної взаємодії із засобами масової інформації. Я хотів би сказати, що настав час, коли ми повинні організувати тіснішу взаємодію із засобами масової інформації з тим, щоб наш порядок денний був краще відомий нашим віруючим і всьому народу, і щоб практика нашої взаємодії стала ще більш очевидною.вітати всіх нас з 20-річчям МРР, подякувати за співпрацю, яку ми здійснювали протягом всіх цих років, за той дух, який відзначений доброзичливим, шанобливим ставленням один до одного, який виникає з наших з вами релігійних поглядів і реалізується у конкретних діяннях Міжрелігійної ради Росії.

Ще раз всіх вітаю — наші общини, усіх наших віруючих — і висловлюю надію на те, що, пройшовши цей непростий 20-річний шлях, отримавши чудовий досвід міжрелігійного співробітництва у досить складних умовах, ми, милістю Божою, будемо і далі продовжувати наші спільні труди, зокрема, в ім'я процвітання нашої Батьківщини і на благо нашого народу.

Дякую за увагу.

Служба комунікації ВЗЦЗ/Патріархія.ru

(Скорочено. Повний текст див. на російській версії сайту)

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарше привітання протопресвітера Володимира Дивакова з 55-річчям ієрейської хіротонії

Звернення Святішого Патріарха Кирила в зв'язку з проведенням благодійної акції «День милосердя та співчуття всім, хто в кайданах ув'язнення перебуває»

Вітання Святішого Патріарха Кирила О.М. Кожемяко з перемогою на виборах губернатора Приморського краю

Патріарше привітання митрополиту Феодосійському Платону з 45-річчям архієрейської хіротонії

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня незалежності Казахстану

Патріарше привітання митрополиту Іоаннікію (Кобзєву) з 30-річчям архієрейської хіротонії

Привітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди 10-річчя Фонду соціально-культурних ініціатив

Патріарше привітання митрополиту Симбірському Анастасію з 30-річчям архієрейської хіротонії

Привітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди 5-річчя міжнародного інформаційного агентства «Росія сьогодні»

Привітання Святішого Патріарха Кирила заступнику голови Уряду Російської Федерації В.Л. Мутко з 60-річчям від дня народження