Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила на відкритті другого пленуму Міжсоборної присутності Руської Православної Церкви

Слово Святішого Патріарха Кирила на відкритті другого пленуму Міжсоборної присутності Руської Православної Церкви
Версія для друку
22 листопада 2012 р. 18:53

22 листопада 2012 року в Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя в Москві під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила розпочав роботу другий пленум Міжсоборної присутності Руської Православної Церкви. На початку першого засідання Святіший Патріарх Кирил виступив із доповіддю, в якій позначив основні теми і завдання пленуму.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Всечесні отці! Дорогі брати й сестри!

Хотів би сердечно всіх вас привітати на другому пленарному засіданні Міжсоборної присутності Руської Православної Церкви.

Міжсоборна Присутність налічує близько 150 осіб, і ми з'їжджаємося до Москви для того, щоб оцінити роботу, виконану комісіями Міжсоборної присутності, роботу, яка включає в себе серйозне обговорення — як внутрішньоцерковне, так і церковно-громадське, після якого отримані відгуки, зауваження були розглянуті редакційною комісією, діяльність якої була спрямована на те, щоб максимально врахувати всі висловлені побажання і, звичайно, не руйнуючи цілісності документів, не створюючи внутрішньо суперечливих концепцій в одному і тому ж документі, врахувати по змозі більшість слушних пропозицій.

Після пленуму 2011 року комісії Присутності продовжили вивчення тих актуальних питань, які стояли і стоять перед церковною громадськістю. Так, за прикладом документа про організацію соціального служіння на загальноцерковному, єпархіальному, благочинницькому і парафіяльному рівнях були створені документи щодо молодіжного, місіонерського та катехізичного служіння. Ці документи торік були прийняті Священним Синодом і сьогодні, будучи поширені по всій Церкві, є основоположними в організації профільної роботи на всіх рівнях церковного життя — на парафіяльному, на благочинницькому, на єпархіальному, на рівні митрополії та на загальноцерковному рівні. Інакше кажучи, завдяки Міжсоборній присутності, ми створили й прийняли документи, які грунтуються на загальноцерковному консенсусі й призначені для того, щоб організовувати реально ту роботу, про яку я щойно сказав, на всіх рівнях церковної діяльності. 

У продовження теми про участь священнослужителів у політичній діяльності була сформульована позиція Священного Синоду про порядок висунення у виняткових випадках священнослужителями своїх кандидатур на виборах і про неприпустимість їх участі в діяльності політичних партій. Крім того, членами Міжсоборної присутності були створені синодальні документи, що регулюють взаємодію єпархій, які знаходяться в одному регіоні у вигляді митрополій, а також регламентують служіння вікаріїв і організацію вікаріатства.

Інакше кажучи, деякі документи через те, що вони мали бути прийняті інститутами канонічної влади нашої Церкви в досить короткий проміжок часу, не могли пройти через всю процедуру Міжсоборної присутності. Але готувалися вони за активної участі членів Міжсоборної присутності, за що я хотів би всім тим, хто до цього процесу був залучений, висловити свою подяку.

Синодальні установи, продовжуючи розмірковувати про розвиток церковного життя в руслі, ініційованому Міжсоборною присутністю, створили цілий корпус документів: від рекомендацій щодо діяльності церковних співробітників різної спрямованості до положень про організацію в єпархіях кас взаємодопомоги. За участі членів Присутності розроблено стандарти для підготовки та атестації катехитів та молодіжних працівників. 

І зараз деякі з цих розробок знаходяться на порядку денному Вищої Церковної Ради, яка готує конкретні документи, що стосуються підготовки катехизаторів, молодіжних співробітників, соціальних працівників. Сподіваюся, що дуже скоро, найближчим часом, у нас буде корпус документів, що дозволяють побудувати злагоджену, скоординовану, цілісну систему підготовки священнослужителів, зайнятих у цих важливих галузях церковної діяльності. Коли я говорю про цілісну систему, то маю на увазі, що ця система підготовки такого роду фахівців буде пов'язана із загальним порядком денним підготовки богословів і священнослужителів.

Однак інтелектуальний внесок членів міжсоборного консультативного органу Руської Православної Церкви не обмежується тільки створенням документів, що формулюють правила. Більш того, їх поява — плід інтенсивної дослідницької роботи, проведеної комісіями Присутності. Без залучення широких експертних кіл до осмислення тих чи інших процесів, які спостерігаються в житті, створення матеріалів, що сприяють перетворенню Церкви, було б неможливим. І я б хотів особливо відзначити важливість експертної роботи, яка проводиться в рамках діяльності комісій Міжсоборної присутності. 

Вчора на президії ми розмірковували над порядком денним Міжсоборної присутності та визначили пріоритетні теми, які ви вивчатимете наступного року. Президія рекомендувала проаналізувати трохи більше тридцяти тим за тринадцяти напрямками. Це не означає, що крім даного списку означених питань Церкву більше нічого не цікавить. Навпаки, це лише мала частина того, на що ми маємо відреагувати. Серед них немає більш чи менш важливих тем. Усі вони торкаються життя сучасних людей, що їх окормлює Руська Православна Церква і які населяють різні країни й континенти.

З іншого боку, скорочення порядку денного, скорочення обсягу портфелів комісії спрямовано на те, щоб робота Міжсоборної присутності могла бути більш цілеспрямованою і ефективною. Керівники комісій знають, як важко займатися кількома важливими темами, які одночасно проходять через комісію. Нерідко результатом такої неправильної методології є зниження якості документів. Саме тому кількість документів, які передаються в оперативну розробку комісії, є невеликою.

Даючи оцінку викликам нашого часу, Міжсоборна присутність показує приклад розсудливого ставлення до спостережуваних процесів. Не оскаженілого неприйняття чужої точки зору, а роздумів над проблемою, вибудовування діалогу із завзятим опонентом або просто тим, хто дещо по-іншому дивиться на певне питання. Ми спостерігаємо, як неабиякі дебати розгортаються в комісіях на стадії обмірковування тем. Гостра полеміка виникає і на засіданнях президії. Потім враховуються всі «за» і «проти» і матеріал передається до редакційної комісії. Але це не запобігає активній дискусії після надходження проектів до загальноцерковного обговорення. 

Научання мистецтву діалогу може допомогти нашій пастві бути безстрашною. У ці дні ми згадуємо революційні події 95-річної давнини і криваву сторінку в історії Руської Церкви. Минуле століття явило нам сонм сповідників християнських переконань. Але ж і в наші дні багатьом віруючим важко зізнатися у своїй причетності до Христа, і сьогодні відкрите сповідання віри нерідко вимагає мужності. Тому що в деяких колах сьогодні, як у передреволюційні, так і в постреволюційні часи, складаються стереотипи, згідно з якими церковна людина є не прогресивною, не модною, а тому бути такою не статусно. Люди націлюються на ідеали престижу й благоденства, на здобуття певної ваги в середовищі однодумців. І, можливо, багато хто хотів би частіше в храм Божий заходити, в душі вірять у Бога, але зізнатися в цьому їм якось незручно.

Можливо, така тенденція існує через те, що люди не знають, як заявити про свою позицію? Святе Письмо і спадщину святих отців, на жаль, не всі люди читають і, навіть читаючи, не завжди можуть адаптувати ці великі мудрі слова до нашої повсякденності. А якими ж тоді іншими словами пояснити свою точку зору? Ось і використовується будь-який перелік аргументів з нашого повсякдення, з нашого особистого досвіду. Іноді люди публічно діляться цими аргументами, викликаючи подив у одних і жаль у інших.

Міжсоборна присутність допомагає пастві знайти ту точку опори, про яку ми зараз говоримо, побачити, зрозуміти і, якщо потрібно, передати оточуючим цінне і автентичне послання Церкви. Пам'ятається, відразу після Помісного Собору 2009 року на одному богословському сайті вийшов матеріал під назвою «Заявити про свою присутність». Хотілося б сказати словами цього крилатого вислову: Міжсоборна присутність допомагає християнину заявити про свою присутність. Своєю діяльністю члени Присутності роблять посильний внесок у розвиток дискусійної культури не тільки серед церковного народу, але й у всьому суспільстві. Якщо ж ми зможемо почути аргументи один одного, то тоді будемо здатні полемізувати і з тими, хто поки байдужий, чужий євангельському ідеалу або хто намагається дискутувати з нами щодо стихій світу цього (див. Кол. 2:8 ). 

До майбутнього Архієрейського Собору 2013 року Міжсоборною присутністю підготовлено шість проектів документів. До проектів 2012 року отримано 62 єпархіальні відгуки і близько двох тисяч коментарів в Інтернеті.

<…>

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

(Скорочено. Повний текст див. на російській версії сайту)

Інші статті

Патріарше привітання митрополиту Ризькому Олександру з 30-річчям архієрейської хіротонії

Патриаршее поздравление архиепископу Витебскому Димитрию с 30-летием архиерейской хиротонии

Приветствие Святейшего Патриарха Кирилла участникам Учебно-методического сбора должностных лиц по работе с верующими военнослужащими

Патриаршее поздравление митрополиту Кишиневскому и всея Молдовы Владимиру с 30-летием архиерейской хиротонии

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла народному артисту РСФСР А.А. Ширвиндту с 85-летием со дня рождения

Слово Святейшего Патриарха Кирилла при вручении архиерейского жезла Преосвященному Силуану (Никитину), епископу Петергофскому

Привітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Сербської Православної Церкви з 45-річчям архієрейської хіротонії

Вітання Святішого Патріарха Кирила кінорежисерові П.C. Лунгіну з 70-річчям від дня народження

Патріарше привітання єпископу Волинському Нафанаїлу з 60-річчям від дня народження

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Борису (Баранову), єпископу Некрасівському