Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в свято Хрещення Господня в Богоявленському кафедральному соборі м. Москви

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в свято Хрещення Господня в Богоявленському кафедральному соборі м. Москви
Версія для друку
19 січня 2015 р. 18:35

19 січня 2015 року, у свято Хрещення Господнього, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію свт. Василія Великого та чин великого освячення води в Богоявленському кафедральному соборі в Москві. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих зі словом.

Ваші Преосвященства, високоповажні отці, браття й сестри!

Усіх вас вітаю з великим дванадесятим святом Богоявлення Господнього. Це особливий день, коли дуже багато людей, навіть далекі від повсякденного життя Церкви, серцем відчувають присутність Божественної благодаті.

Ми знаємо, що останнім часом все більше й більше людей в холодну водохресну ніч йдуть на відкриті водойми для того, щоб зануритися в ці води. І, мабуть, можливо, хтось починав це робити в наслідування своїм предкам, бажаючи себе випробувати у відвазі, бажаючи себе долучити до народної традиції. Але сьогодні вже цілком очевидно, що ті, хто занурився у хрещенську купіль, долучилися не стільки до народної традиції, не стільки до звичаю предків, — з цієї купелі багато хто став виходити іншим, відчувши силу Божественної благодаті. Звичайно, не так просто цю Божественну благодать втримати. Проходить день-два, і потім людина в круговерті повсякденного життя починає забувати цей досвід, але не повністю, тому що наближаються хрещенські дні — і знову встають люди в довгі черги, щоб у холодну погоду стикнутися з освяченою водою.

В апостольському читанні, яке ми сьогодні чули (Тит 2:11-14; 3:4-7), а це невеликий уривок з послання апостола Павла до Тита, апостол говорить, що дається Божественна благодать всім людям (див. Тит 2:11). Ці слова для першої християнської громади були воістину революційними. Вдумайтеся: не тільки нам дається благодать Божа, не вузькому колу однодумців, не церкві Єрусалиму, не юдейському народу, з якого вийшов Спаситель, а всьому людству! І далі, розвиваючи цю думку, апостол говорить, що це не за нашими справами праведності, а за милосердям Божим (див. Тит 3: 5).

У цього уривка з послання апостола Павла до Тита є багато тлумачень — від найширших до вельми вузьких. Ми не будемо перераховувати багато з цих тлумачень, а зупинимося на прямому розумінні цих слів. Божественна благодать за милосердям Божим дається всім людям. А чому ж це сталося? Можливо, люди заслужили цю благодать? Адже вона прийшла до нас через втілення Сина Божого, через Його народження у Вифлеємі, вона прийшла до нас через Його хрещення в Йордані, через Його життя, через Його страждання, через Його смерть, через Його Воскресіння. Тож можливо, люди своїми добрими справами підготували шлях Спасителю? Зовсім ні. Ніхто Йому ніяких шляхів не готував. Один тільки Іоанн Предтеча закликав до покаяння, а світ як жив у злі й гріху, так і жив, і жодна жива істота не була здатна доторкнутися до Божественної благодаті, як тільки Пречиста і Преблагословенна Діва Марія. Ось і все — Діва Марія і Іоанн Предтеча. Невипадково саме на іконостасах, особливо стародавніх, праворуч і ліворуч від трону Спасителя — Пресвята Богородиця і Іоанн Предтеча — двоє з усього людського роду, які послужили Його місії, які уготували Його шляхи.

А чому ж Господь прийшов у той світ, який Його не очікував? А якщо і очікував, то пов'язував пришестя з якимись політичними і навіть військовими перемогами. Про це мріяла більшість тодішніх іудеїв: прийде месія, переможе римлян і дасть особливу силу і особливе панування маленькому юдейському народу. Ось і жили цією мрією про месію-полководця і про месію-правителя, і ніхто не готував цих шляхів.

Господь прийшов, як каже апостол Павел, не по справах нашої праведності, але з милосердя Свого. От і сьогодні Він з нами, Він дає Божественну благодать не по справах нашої праведності. Хіба всі ті, хто сьогодні окроплює святою водою, хто купається в ополонці — праведники? Зовсім ні. Але ж кожен, доторкнувшись до цієї святині, відчуває зміну у своєму серці, відчуває дотик особливої сили за милосердям Божим.

Але іноді буває так, що наші злі думки, наші злі справи, наша ненависть до людей озлоблює серце настільки, що людина не здатна сприймати силу благодаті, навіть що дарується їй без усяких зусиль з її боку Самим Богом. А іноді замість розчулення й радості — озлоблення, боротьба з релігійними забобонами: що це таке, у нас що народ, з глузду з'їхав? Ще й дітей тягнуть в купіль, про здоров'я б подбали... Не про здоров'я такі дбають — не можуть душею своєю прийняти благодать Божу. Це найсильніше свідчення того, що Божественна благодать дарується нам за милосердям Божим, але за нашої участі. І мінімальна наша участь — це усвідомлення своїх гріхів. Ніхто не йде в купіль зі словами «я ж такий сильний, такий розумний, такий праведний, я скупаюся в цю Богоявленську ніч». Люди осіняють себе хресним знаменням і спускаються в хрещальні води з усвідомленням своєї гріховності і просять у Господа допомоги й прощення гріхів. І отримують не за своїми заслугами, а заради милосердя і милості Божої.

День Хрещення — це великий день. Він дарує сильний внутрішній духовний релігійний досвід людям, які рідко відчувають такий досвід. Як важливо затримати почуття зустрічі з благодаттю Божою, яке відчуваємо ми. Дай Бог не розплескати нам цю святиню і в прямому і в переносному сенсі під впливом зовнішніх обставин, внутрішніх негараздів, розчарувань або навіть ослаблення нашої віри.

У якомусь сенсі день Богоявлення — це день хрещення, день зіткнення зі святинею всього нашого народу. І дай Бог, щоб цей дотик привів нас до іншого життя, щоб радість присутності Божественної благодаті була настільки сильною і настільки значною, щоб вона змінила життя кожного з нас. А всі ми разом — народ. Нехай благодать Божа, явлена нам через пришестя у світ Христа Спасителя, змінить на краще і зміцнить на шляху спасіння весь наш народ. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарх і гуманізм

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в свято Хрещення Господня в Богоявленському кафедральному соборі м. Москви

Єпископ Орєхово-Зуєвський Пантелеїмон: Парафіянин бере на себе відповідальність за все, що відбувається в храмі

Стенограма зустрічі голови Уряду РФ В.В. Путіна зі Святішим Патріархом Кирилом та лідерами традиційних релігійних громад Росії

ОБРАЩЕНИЕ Святейшего Патриарха Московского и всея Руси АЛЕКСИЯ II к клиру, Приходским советам храмов гор. Москвы, наместникам и настоятельницам ставропигиальных монастырей на Епархиальном собрании 2006 года

Патриаршее послание по случаю 55-летия автокефалии Православной Церкви Чешских Земель и Словакии

Интервью Святейшего Патриарха Алексия сайту Русской Зарубежной Церкви

Приветствие Святейшего Патриарх Алексия участникам конференции «Церковь и секуляризм в современном обществе: позиция Православной и Римско-Католической Церквей» (Рим, 29-30 марта 2006 года)

Патриаршее поздравление руководителю Петербургского филиала ОВЦС с 55-летием со дня рождения

Поздравление Святейшего Патриарха Алексия журналу «Пограничник» со 100-летием выхода в свет первого номера