Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Виступ митрополита Волоколамського Іларіона на міжнародній конференції, присвяченій порушенню прав віруючих в Україні

Виступ митрополита Волоколамського Іларіона на міжнародній конференції, присвяченій порушенню прав віруючих в Україні
Версія для друку
30 травня 2019 р. 16:54

29 травня 2019 року в «Президент-готелі» в Москві відбулася міжнародна науково-практична конференція «Порушення прав віруючих в Україні». На початку конференції до присутніх звернувся голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон.

Українська Православна Церква, що має статус самоврядування в складі Московського Патріархату, — це найбільша релігійна конфесія України, що включає в себе понад 12 тисяч релігійних громад, і єдина канонічно визнана всією спільнотою Помісних Православних Церков. На відміну від інших великих християнських деномінацій України, вона представлена у всіх регіонах країни, об'єднує мільйони віруючих різних політичних переконань і, по суті, є однією з ключових суспільних інституцій, що реально, а не на словах об'єднують український народ.

У важких, конфліктних і кризових для українського суспільства умовах об'єднуючий релігійний фактор може бути вельми ефективно використаний для миротворчої і гуманітарної діяльності. Так, наприклад, в ході триваючого збройного конфлікту на Донбасі за останні роки завдяки зусиллям Української Православної Церкви були звільнені сотні полонених з обох сторін конфлікту. Але статус найбільшої релігійної конфесії України накладає на Церкву і особливу відповідальність: її авторитет неприпустимо використовувати в політичних цілях для підтримки однієї зі сторін громадянського протистояння.

На жаль, з часу загострення політичної ситуації в Україні в 2014 році спроби втягнути Церкву в політичні ігри, зробити питання віри одним з інструментів політичного впливу на електорат були особливо помітні. Однак Українській Православній Церкві вдалося зберегти свій нейтралітет і внутрішню стабільність, незважаючи на колосальний політичний тиск ззовні і загальне погіршення міжконфесійної обстановки. А підсумки останніх президентських виборів на Україні продемонстрували крайню політичну неефективність такого роду маніпуляцій почуттями православних віруючих.

Сподіваємося, що нова українська влада врахує цей негативний досвід попередників і дозволить православним віруючим країни продовжити своє церковне життя згідно з правилами, які склалися в Православній Церкві протягом тисячоліть. Поки ж одним з нагальних для примирення українського суспільства завдань представляється організація сумлінного і об'єктивного розслідування правоохоронними органами та правозахисними організаціями України численних фактів дискримінації, обмеження прав віруючих Української Православної Церкви та застосування по відношенню до них відкритого насильства.

Штучний проект з об'єднання українського Православ'я, частково реалізований в Києві в грудні 2018 року під назвою «Православної церкви України» (ПЦУ), мав суто політичні, передвиборні цілі. Це видно з того, з яким поспіхом проводився так званий «Об'єднавчий собор» неканонічних православних деномінацій України від 15 грудня 2018 року, а також з того, як було організовано передвиборне турне Президента П.О. Порошенка по регіонах України, яке пройшло під релігійними гаслами і з відкритої підтримки керівництва ПЦУ.

На ієрархів Української Православної Церкви, переважна більшість яких відмовилося приєднатися до проекту ПЦУ, чинився сильний тиск напередодні і після проведення так званого «Об'єднавчого собору». Запрошення на недержавний захід релігійного характеру архієреї отримували з рук великих державних чиновників, з вимогою взяти участь. Українських архіпастирів викликали на допити до Служби безпеки України (СБУ), їм створювали перешкоди при перетині державних кордонів, їх затримували і без будь-якого приводу піддавали принизливим обшукам.

Так, наприклад, в грудні 2018 року митрополита Могилів-Подільського і Шаргородського Агапіта співробітники Служби безпеки України примусово вивезли до Києва і фактично помістили під домашній арешт, безуспішно намагаючись змусити його приєднатися до створюваної релігійної організації — так званої «Православної церкви України». Відомі приклади застосування подібного роду заходів оперативного впливу і до інших архієреїв канонічної Української Церкви.

30 листопада 2018 року з низкою процесуальних порушень було проведено обшук на території підсобного господарства Києво-Печерської лаври в с. Вороньків Бориспільського району Київської області. 13 грудня намісника Лаври митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла керівництво СБУ публічно звинуватило в «підготовці провокацій» за фінансування і підтримки іноземних спецслужб, нічим не підтвердивши свої звинувачення.

14 лютого було депортовано з України і позбавлено громадянства  єпископа Макарівського Гедеона , який повертався з поїздки до США. Єпископ Гедеон — уроджений українець родом з Одеси. Під час зазначеної поїздки до США, як повідомлялося, він зустрічався з членами Конгресу, інформуючи їх про факти дискримінації віруючих Української Православної Церкви на Україні. За заявою голови СБУ В. Грицака, формальною підставою для позбавлення громадянства єпископа Гедеона послужила наявність у нього громадянства США і Росії. Однак за заявою одного з ієрархів ПЦУ, реальною причиною послужило те, що «єпископ Гедеон зводив наклеп у США на якісь утиски» Української Православної Церкви.

У 2018-2019 роках посилився тиск з боку правоохоронних органів України на духовенство і віруючих Української Православної Церкви. У різних регіонах України було проведено ряд обшуків та допитів духовенства за надуманими і фіктивними звинуваченнями. Найбільший резонанс отримала справа протоієрея Віктора Земляного, який протягом декількох років захищав права віруючих Рівненської єпархії. З 2015 року за його сприяння до структур ООН було направлено понад 15 скарг правозахисного характеру від релігійних громад і віруючих єпархії. Співробітники СБУ ініціювали проведення обшуку за місцем проживання о. Віктора Земляного, неодноразово викликали його на неофіційні «бесіди» і допити, а в березні цього року вручили йому повідомлення про підозру за статтею 161 Кримінального кодексу України «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії».

У 2018-2019 роках була розгорнута агресивна інформаційна кампанія проти Української Православної Церкви. Її штучний характер очевидний з того факту, що, за спостереженнями об'єктивних експертів, кількість антицерковних телерепортажів, статей, викривальних матеріалів в українських ЗМІ різко скоротилася після другого туру президентських виборів. Залишилося також сподіватися, що в майбутній, дійсно демократичній Україні виявляться неможливими і ті наклепницькі публічні висловлювання, що розпалюють релігійну ненависть, які до недавнього часу дозволяли собі на адресу Церкви видатні державні чиновники, українські політики і депутати Верховної Ради, як наприклад, депутат Дмитро Ярош, який заявив в грудні 2018 року: «Так звана УПЦ МП — не церква... "Полювання» на московських попів... — справа, угодна Богові і нашій Батьківщині».

Широке застосування мови ненависті в колишніх політичних реаліях України значно загострило міжконфесійну обстановку. Це викликало різке зростання насильницьких дій по відношенню до православних храмів і святинь. З 2014 року і по теперішній час від вандалізму, підпалів і грабежів постраждали сотні храмів Української Православної Церкви. Тільки за початок 2019 року на Україні мало місце близько десяти подібних актів агресії по відношенню до Церкви. У переважній більшості випадків ці злочини не отримали належного розслідування, а винні не були встановлені — про що прямо заявляли архієреї Української Православної Церкви.

Однак найбільш серйозною загрозою для релігійного миру в Україні можна вважати зміни, впроваджені колишньою українською владою в релігійне законодавство України.

Закон № 2662-VIII від 20 грудня 2018 р. зобов'язує громади Української Православної Церкви у своїй повній назві «відбивати приналежність до релігійної організації... за межами України», тобто відмовитися від свого історичного найменування, замінивши його на «повне статутне найменування» Російської Православної церкви, «з можливим додаванням слів "в Україні"». Закон фактично забороняє Українській Православній Церкві називатися «Українською» — незважаючи на те, що Українська Православна Церква є найстарішою і, як вже було сказано, найчисленнішою з нині існуючих православних релігійних організацій України, об'єднуючи мільйони українських громадян. Закон також накладає обмеження на доступ представників Української Православної Церкви на територію військових частин і правоохоронних органів. Зараз вступ в дію цього закону тимчасово призупинено рішенням суду, але до недавнього часу місцева влада чинила тиск на єпархіальні управління Української Православної Церкви, домагаючись від них перейменування.

Закон № 2673-VIII від 17 січня 2019 г. «Про внесення змін до деяких законів України (щодо підпорядкованості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи)» вводить нову процедуру так званої «зміни підпорядкованості» релігійної організації, тобто її переходу в іншу конфесію або церковну юрисдикцію. Згідно з новим законодавством, таке рішення повинно прийматися голосами 2/3 членів релігійної громади, але чіткі юридичні критерії приналежності до громади в законі не визначені.

Слід згадати, що до сих пір приналежність віруючих до найбільших релігійних громад України ніяк не фіксувалася юридично. Розмиті норми нового законодавства призводять до систематичних зловживань на місцях і фактичної легалізації насильницьких захоплень храмів на Україні. Як правило, під виглядом зборів релігійної громади Української Православної Церкви проводяться збори і фіктивне голосування територіальної громади — місцевої одиниці самоврядування, де немає права втручатися у внутрішнє життя місцевих релігійних організацій. Фіктивний протокол таких зборів незаконним чином затверджується обласною владою, безпосередньо підконтрольними Президенту і Кабінету міністрів України. На підставі цих протоколів керівництво облдержадміністрації видає розпорядження про реєстрацію нової релігійної організації ПЦУ з усіма реквізитами вже існуючої юридично громади Української Православної Церкви. Офіційні рішення старої релігійної громади залишатися в складі канонічної Церкви не беруться до уваги. У ряді областей України місцева влада поставила на потік видачу подібних розпоряджень, що призвело до численних конфліктів на релігійному грунті.

Масові зіткнення за участю правоохоронних органів, під час яких наносилися побої і каліцтва вірним і духовенству Української Православної Церкви, систематичні зломи храмів, зриви богослужінь і систематичний тиск на кліриків Української Православної Церкви колишня українська влада намагалася видати за «парад» добровільних переходів парафій Української Православної Церкви в нову, створену державою релігійну організацію. Однак, згідно з офіційною інформацією Української Православної Церкви, за період з 16 грудня 2018 р. тільки 42 «переходи» в ПЦУ релігійних громад мали добровільний характер (з них 9 — без участі священика) — тобто були проведені на підставі законного голосування дійсних релігійних громад. У цей же час ще 100 насильницьких захоплень храмів було здійснено на підставі незаконних «референдумів» територіальних громад, реалізованих і підтриманих місцевою владою.

Недобровільний характер переходу громад до ПЦУ неодноразово відзначався міжнародними правозахисними інституціями та організаціями, в тому числі і в останньому «Звіті про ситуацію з правами людини в Україні, 16 листопада 2018 р. — 15 лютого 2019 р.» Управління Верховного комісара ООН з прав людини, де перераховано і ряд інших фактів утиску прав віруючих Української Православної Церкви. Ці та інші кричущі зловживання новим релігійним законодавством тривають і донині в ряді регіонів Західної України і, без сумніву, вимагають об'єктивного розслідування, без якого відновлення міжконфесійного миру і взаєморозуміння в Україні стає нерозв'язним завданням.

Служба комунікації ВЗЦЗ/Патріархія.ru

Версія: російська

Матеріали за темою

Православна служба «Милосердя-на-Дону» передала допомогу біженцям у Таганрозі. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 26 травня 2023 року) [Стаття]

П'ять змін добровольців Єкатеринбурзької єпархії відвідали церковний медико-соціальний центр у Маріуполі. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 25 травня 2023 року) [Стаття]

Луганська єпархія передала одяг до Перевальської школи-інтернату. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 24 травня 2023 року) [Стаття]

Георгіївське сестринство Подольська надає регулярну адресну допомогу біженцям. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 23 травня 2023 року) [Стаття]

Силове захоплення храму здійснено у селі Рингач Чернівецької області України

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з делегацією Всесвітньої ради церков

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з делегацією Всесвітньої ради церков

Під час захоплення храму на Київщині рейдери побили парафіян

Відбулося засідання Комісії з міжнародного співробітництва Президентської ради із взаємодії з релігійними об'єднаннями

Вітання Святішого Патріарха Кирила Реджепу Тайїпу Ердогану з переобранням на пост Президента Турецької Республіки [Патріарх : Привітання та звернення]

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з повноважним представником Президента РФ в УрФО, губернатором ХМАО та головою Ханти-Мансійської митрополії

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з повноважним представником Президента РФ в УрФО, губернатором ХМАО та головою Ханти-Мансійської митрополії

Звернення Синоду Білоруської Православної Церкви у зв'язку з діями української влади, спрямованими проти канонічної Української Православної Церкви [Документи]

В.Р. Легойда: Українська влада відчуває свою безкарність за розгорнуті нею гоніння на канонічну Церкву

Єпископ Лондонський Іриней: Світ не повинен заплющувати очі на переслідування щодо православних віруючих в Україні

Всесвітня рада церков висловила стурбованість ситуацією з Києво-Печерською лаврою

Відбулося засідання Комісії з міжнародного співробітництва Президентської ради із взаємодії з релігійними об'єднаннями

Відбулося засідання Міжрелігійної робочої групи із захисту прав віруючих від дискримінації та ксенофобії

Делегація Всесвітньої ради церков відвідала Росію

Митрополит Волоколамський Антоній вручив Патріаршу нагороду керівникові Відділу зв'язків із Росією благодійного фонду «Допомога Церкви у скруті»

Громада захопленого собору у Хмельницькому звернулася до європейських послів

У Луганську пройшов круглий стіл, присвячений правозастосовчій практиці в галузі свободи совісті

В Киеве обсудили возможность отмены т.н. закона «О переименовании» Украинской Православной Церкви

На засіданні наукового лекторію «Крапивенський 4» обговорили питання захисту почуттів віруючих

Відбулося засідання Міжрелігійної робочої групи із захисту прав віруючих від дискримінації та ксенофобії

Силове захоплення храму здійснено у селі Рингач Чернівецької області України

Архієрейський Собор Сербського Патріархату закликав захистити переслідуваних віруючих Української Православної Церкви

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з делегацією Всесвітньої ради церков

Інші статті

Православна служба «Милосердя-на-Дону» передала допомогу біженцям у Таганрозі. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 26 травня 2023 року)

П'ять змін добровольців Єкатеринбурзької єпархії відвідали церковний медико-соціальний центр у Маріуполі. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 25 травня 2023 року)

Луганська єпархія передала одяг до Перевальської школи-інтернату. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 24 травня 2023 року)

Георгіївське сестринство Подольська надає регулярну адресну допомогу біженцям. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 23 травня 2023 року)

Єкатеринбурзька єпархія передала гуманітарну допомогу до Маріуполя. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (за 20-22 травня 2023 року)

Церковний медико-соціальний центр у Маріуполі відвідала вже четверта зміна добровольців служби «Милосердя Казань». Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 19 травня 2023 року)

До Луганської єпархії доправили допомогу з Оренбурга та Москви. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 18 травня 2023 року)

Тверська єпархія передала адресну допомогу біженцям у ПВР. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 17 травня 2023 року)

Маріуполь відвідали з березня 150 добровольців-ремонтників. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 16 травня 2023 року)

Десять тонн картоплі направила Ростовська єпархія до Маріуполя та Бердянська. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (за 13-15 травня 2023 року)