Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила сербській газеті «Вечірні новини»

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила сербській газеті «Вечірні новини»
Версія для друку
29 січня 2012 р. 19:10

29 січня 2012 року в газеті «Вечірні новини» (Сербія) опубліковано інтерв'ю Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

— Ваша Святосте, як Ви знаєте, серби з Косова та Метохії нещодавно звернулися до Президента Медведєва з проханням про прийом до громадянства РФ, і відповідь вже відома. Серби звернулися й до Вас, а їх бажання продиктоване відчаєм, відчуттям безвихідності з тієї ситуації, до якої вони потрапили. Недавня ініціатива сербів із Косова про надання їм громадянства РФ дала потужний сигнал, який має бути почутий не тільки в Росії, але й у всій Європі.

Ваші слова для нашого народу і країни завжди були величезною моральною підтримкою. Що б Ви могли передати всім громадянам Сербії і, особливо, православним віруючим і підбадьорити їх у цей важкий історичний період?

— Серби, які проживають у Косово й Метохії, стали заручниками великої геополітичної гри. При байдужому ставленні багатьох держав вони змушені жити в замкнутих анклавах, відчуваючи щоденну тривогу у зв'язку з ворожим оточенням, що усвідомлює свою безкарність. Наші побратими по вірі мають велику мужність не залишати своєї багатостраждальної землі й святинь, живуть подібно в'язням концтабору, яким відмовлено навіть у базовому праві на життя. Тут ми бачимо кричущу несправедливість, подвійні стандарти та брехню політики, яка декларує прихильність ідеалам гуманізму, захисту прав людини, і закриває очі на те пекло, яке вчинили екстремісти за підтримки своїх іноземних спонсорів.

Господь говорить апостолу Павлу: «Сила Моя здійснюється в немічі» (2 Кор. 12:9). Коли вичерпано всі людські засоби й можливості, коли, здавалося б, немає вже ніякої надії, тоді ми бачимо ту допомогу Божу, про яку говорив Господь Своєму апостолу. В історії Росії ми бачимо багато прикладів, коли країна перебувала на межі поневолення й знищення — Смутні часи 1612 року та інтервенція поляків, 1812 рік — вторгнення армії Наполеона, 1941 рік — блискавичне просування гітлерівських армад по території Радянського Союзу. Не раз ворог був близький до своєї мети, але всупереч логічному розвитку подій, Росія відкидала ці вторгнення і повставала з руїн і попелу. У цьому віруюча людина бачить промисел Божий і Його допомогу.

Я не маю права давати якихось політичних порад косовським сербам. Але дам пораду, яка є актуальною завжди — звертатися зі щирою молитвою до Господа Бога за допомогою. А разом із вами будуть підносити свої молитви ваші побратими й одновірці в Росії і, думаю, вся Вселенська Церква. У Євангелії Господь наш Ісус Христос багато разів повторює слова: «Не бійся!» Страх перед небезпеками, перед погрозами — це природне людське почуття. Але Господь з нами завжди, і Він говорить сьогодні сербам в Косово: «Не бійтеся!»

Я глибоко вдячний косовським сербам за лист до мене і до державного керівництва Росії, до «російського народу й братів». Під цим листом стоять десятки тисяч підписів. Він не залишив байдужим нікого з тих, хто його прочитав. Наші серця глибоко зворушені виявленими в цьому посланні довірою й любов'ю до Росії. У відповідь хочу сказати: брати, Руська Церква, православний російський народ ніколи від вас не відвернуться. Ніякі земні вигоди, ніякі зміни політичної кон'юнктури не змусять нас забути про нашу багатовікову духовну спорідненість.

— Росія в рамках своїх дипломатичних і політичних можливостей надає підтримку косовським сербам, які опинилися в непростому положенні в усіх відношеннях — соціально-економічному, правовому, психологічному. Яку підтримку можуть очікувати серби з Косова від Руської Православної Церкви?

— Російська Федерація дійсно надає значну підтримку косовським сербам. Наприклад, за рішенням російської влади, були виділені кошти через ЮНЕСКО на відновлення зруйнованих храмів Косова. Ця ініціатива заслуговує на всіляке схвалення. Робляться й інші кроки, покликані полегшити становище наших сербських братів, які проживають у Косові, зокрема — доставка гуманітарної допомоги.

Московський Патріархат незмінно підтримує позицію Сербської Церкви щодо статусу Косова. На міжнародній арені для захисту сербського населення краю багато зробив мій попередник Святіший Патріарх Олексій II.  Зокрема, він присвятив цій темі значну частину свого виступу перед Парламентською асамблеєю Ради Європи в Страсбурзі в 2007 році. Я теж ніколи не залишу зусиль із захисту сербських братів у їх боротьбі за право жити на землі своїх батьків.

Дуже важливо не допустити спустошення святих обителей Косова. Це стало б справжньою духовною катастрофою і завдало б серйозної шкоди православній спадщині Європи. Безцінні пам'ятники, створені в Косово й Метохії сербським народом, живі до того часу, поки в стінах храмів підносяться молитви, а в келіях відбувається чернечий подвиг. Ми вже намітили конкретні заходи щодо підтримки косовських обителей. Я схвалив програму дій, які проводитимуться у 2012 році.

Мені доводилося не раз бувати в Косові, спілкуватися з місцевими жителями, на власні очі переконатися в їх скрутному становищі. Побачене справило на мене сильне враження. Руська Православна Церква була й буде солідарна з косовськими сербами, наші співвітчизники співпереживають їм, підносять свої ревні молитви про якнайшвидше улаштування життя в Косівському краї. У цьому молитовному багатоголоссі є і мій голос.

— Як Ви оцінюєте нові заклики деяких чорногорських політиків до розділення Сербської Православної Церкви? Колишній прем'єр-міністр Чорногорії Міло Джуканович недавно заявив, що історія покаже справедливість його заклику до розділення Сербської Церкви.

— Історія показує, що спроби тих чи інших політичних сил чинити тиск на Церкву з метою змінити її канонічний устрій ні до чого доброго не приводять.

На щастя, у Чорногорії є чимало розсудливих політичних діячів, які поділяють таку точку зору. У лютому 2009 року я зустрічався з Президентом Республіки Чорногорія Филипом Вуяновичем. Пам'ятаю, що під час зустрічі пан Вуянович сказав, що для нього Чорногорсько-Приморська митрополія є єдиним православним канонічним інститутом у Чорногорії та наголосив на важливості того, що митрополія завжди окормлювала сербів і чорногорців.

Усі Помісні Православні Церкви вважають Чорногорію частиною канонічної території Сербського Патріархату, і це загальноправославне переконання політикам слід поважати.

— Ми знаємо, що представники Руської Православної Церкви в розмовах з представниками Ватикану звертали увагу на те, що було б добре, щоб Папа оприлюднив і відкрито зажадав захисту пам'ятників і самих християн у Косові. Тодішній Папа не послухав мудрої поради з Москви. Чи змінюється в цьому сенсі ситуація з приходом нового Папи?

— Коли почалося обговорення косовської проблеми, Папа Римський Бенедикт XVI, як відомо, зайняв зважену позицію щодо цього питання. Святий Престол досі утримується від офіційного визнання цієї частини Сербії самостійною державою. Більш того, напередодні проголошення незалежності Косова Папа закликав міжнародне співтовариство не поспішати з остаточним визначенням статусу цієї території, підкресливши, що православні монастирі, що знаходяться там, мають для сербів особливе історичне й духовне значення.

Буквально через чотири дні після проголошення незалежності Косова в лютому 2008 року Бенедикт XVI прийняв посла Сербії при Святому Престолі. Під час зустрічі Папа відзначив, що серби багато постраждали в конфліктах останніх десятиліть, і висловив свою занепокоєність з приводу їх становища в Косові. Відтоді він неодноразово висловлювався на захист прав сербської меншини.

— Як Ви поясните, що у західних християн, тобто католиків, не було бажання захистити стародавні православні, тобто християнські, церкви в Косові? Вони були спалені і зруйновані саме тоді, коли до Косова прийшли західні миротворці.

— На жаль, західний світ під час інтервенції військ НАТО на територію колишньої Югославії зазнав масованої інформаційної атаки і значною мірою був уведений в оману. Західні ЗМІ протягом довгих місяців мусували навмисно перекручені дані про «звірства режиму Мілошевича» проти косовських албанців, багаторазово перебільшуючи число жертв «етнічних чисток», що проводилися сербською поліцією в краї.

Однак самі військові дії в Косово викликали далеко не однозначну реакцію в західно-християнському світі. Багатьох християн на Заході обурили написи на бомбах «Щасливого Великодня!», зроблені американськими військовими.

Проте, ряд католицьких єпископів, дійсно, виступили на підтримку автономії Косова, керуючись надіями на поліпшення життя католицької громади в краї, які не виправдалися.

Інші представники західних християнських Церков та громад неодноразово висловлювали занепокоєність вандалізмом натовських військових і екстремістськи налаштованих албанських бойовиків щодо стародавніх святинь у Косові. Тому, думаю, не варто ставити в цілому західним християнам у провину дії військових. Ці дії не були продиктовані релігійними переконаннями.

— Нещодавно багато газет опублікували повідомлення про можливість Вашої зустрічі з Папою Бенедиктом XVI. Чи наполягаєте Ви й далі на тому, щоб спочатку вирішити всі спірні питання, тому що в іншому випадку ця зустріч не має сенсу?

— Так, я як і раніше вважаю, що для успіху цієї зустрічі необхідно якщо не вирішити повністю, то, принаймні, більш енергійно вирішувати конфліктні питання.

Засоби масової інформації відзначають виключно сенсаційний аспект можливої ​зустрічі. Мені б якраз дуже не хотілося, щоб її ефект звівся лише до її сенсаційності. Для того, щоб вона була справді корисною для подальшого розвитку відносин між Руською Православною Церквою і Римсько-Католицькою, необхідно спільними зусиллями радикально змінити на краще атмосферу цих відносин за допомогою врегулювання існуючих між нами проблем.

— За часів колишнього Папи представники Ватикану часто говорили, що вони не можуть впливати на греко-католиків в Україні, які захоплювали православні храми. Чи змінилася зараз ситуація чи все залишилося по-старому?

— Хоча українські греко-католики всіляко підкреслюють свою лояльність Римському престолу, вони разом із тим наполягають на своїй автономії. Коли в 1990 році було створено чотиристоронню комісію за участю Ватикану, Московського Патріархату, Української Православної Церкви та УГКЦ з метою врегулювання ситуації в Західній Україні, то греко-католики фактично зірвали її роботу. Ми пропонували зовсім недавно відродити цю комісію, але католицька сторона поставилася до нашої пропозиції досить прохолодно.

У ході регулярних контактів з керівництвом Римсько-Католицької Церкви ми постійно порушуємо питання про розв'язання ситуації з православними храмами в Західній Україні. І Папа Римський, і глави відповідальних ватиканських конгрегацій висловлюють розуміння нашої занепокоєності, однак проблема так і залишається невирішеною.

— В Австрії в Граці в 1997 році мала відбутися зустріч руського Патріарха з Папою. За 10 днів до зустрічі з документа, який готувався до підписання, у Ватикані викреслили частину про шкоду прозелітизму та конфлікт православних і уніатів в Україні. З 90-х років у понад 200 російських містах відкрито католицькі церкви. Чи стали ближчими зараз позиції Москви й Ватикану, коли йдеться про прозелітизм, чи все залишилося без змін?

— Слід зазначити, що ситуація в православно-католицьких відносинах в Росії за останні 10 років помітно покращилася. Проблема прозелітизму вже не стоїть так гостро, як це було в 90-і роки, коли католицькі місіонери приїжджали до Росії, щоб вести тут активну діяльність. Свою позитивну роль відіграла створена в 2004 році Змішана група з розгляду проблем у відносинах між Руською Православною і Римсько-Католицькою Церквами в Росії. Вона стала хорошим майданчиком для відкритого й чесного обговорення між представниками двох Церков конкретних складних питань, а також спільного вироблення рекомендацій щодо їх вирішення.

Необхідно розвивати співробітництво між православними й католиками, що зберігають християнську традицію і мають близькі погляди на особисту й соціальну етику, науково-технічний прогрес, біоетику, інші питання сучасності. Дедалі актуальнішою проблемою стає християнофобія, переслідування християн за їхню віру. В галузі захисту прав християн тісна православно-католицька взаємодія мені вбачається перспективною, важливою і своєчасною.

Служба комунікації ВЗЦЗ/Патріархія.ru

Матеріали за темою

Два сербських православних храми в Косово зазнали нападу

Книга про відносини Руської та Сербської Православних Церков у роки Косівської кризи удостоєна нагороди Міжнародного слов'янського літературного форуму

Архієрейський Собор Сербської Православної Церкви заявив про неприйнятність зміни статусу Косово і Метохії

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила сербській газеті «Політика» [Патріарх : Інтерв'ю]

Архієпископ Охридський Іоанн: Влада не виконує рішення суду Страсбурга [Iнтерв'ю]

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з міністром закордонних справ Сербії

Архієпископ Охридський Іоанн відвідав Санкт-Петербург

Святіший Патріарх Кирил поспілкувався з архієпископом Охридським Іоанном

Митрополит Волоколамський Іларіон: «Каменем спотикання в православно-католицькому діалозі як і раніше залишається унія» [Iнтерв'ю]

Митрополит Волоколамський Іларіон: Духовна єдність назавжди збережеться між російським і українським народами [Iнтерв'ю]

Митрополит Волоколамський Іларіон: Церква не зрощується з владою, а встановлює партнерські відносини [Iнтерв'ю]

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила сербській газеті «Вечірні новини» [Патріарх : Інтерв'ю]

Архієпископ Охридський Іоанн: Влада не виконує рішення суду Страсбурга [Iнтерв'ю]

Митрополит Волоколамський Іларіон за участю ієрарха Грузинської Церкви звершив відспівування художника-реставратора А.М. Овчинникова

Ієрарх Грузинської Церкви звершив Літургію в московському храмі, де окормляється грузинська православна діаспора

Голова ВЗЦЗ: Патріарх Варфоломій не хоче визнати помилку, зроблену ним в українському питанні

Різдвяне інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Росія» [Патріарх : Інтерв'ю]

В.Р. Легойда виступив на семінарі-нараді Комісії Громадської палати РФ з гармонізації міжнаціональних і міжрелігійних відносин з громадськими палатами суб'єктів РФ

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Росія 24» до 200-річчя відкриття Антарктиди [Патріарх : Інтерв'ю]

Святіший Патріарх Кирил: В Антарктиді ми бачимо якийсь відблиск Божого Царства

Голова ВЗЦЗ зустрівся з Апостольським нунцієм в Росії

Представники Руської Православної Церкви взяли участь в онлайн-конференції, присвяченій п'ятій річниці зустрічі Святішого Патріарха Кирила з Папою Римським Франциском в Гавані

Співробітництво в культурній та соціальній сферах обговорили представники Руської Православної Церкви і Святого Престолу

Папа Римський Франциск привітав Святішого Патріарха Кирила зі святом Різдва Христового

Інші статті

Різдвяне інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Росія»

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Росія 24» до 200-річчя відкриття Антарктиди

Рождественское интервью Святейшего Патриарха Кирилла телеканалу «Россия»

Ответы Святейшего Патриарха Кирилла на вопросы рукоположенных им священнослужителей — клириков г. Москвы

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила на завершення візиту до Страсбурга

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила сербській газеті «Політика»

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила грецькій газеті «Етнос тіс Кіріакіс»

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила напередодні святкування 10-річчя Помісного Собору та інтронізації Його Святості

Різдвяне інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Росія»

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання учасників VIII Міжнародного фестивалю «Віра і слово»